ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЗУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ ЕНДОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

Abstract

Питання патоморфозу депресивних розладів є одними з найбільш актуальних у сучасній психіатричній науці.Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу ініціального та маніфестного етапів депресивних розладів ендогенного характеру.Матеріали і методи. Досліджено медичну документацію хворих із депресивними розладами ендогенного характеру, яким було вперше встановлено діагноз депресивного розладу: в період 1971–1990 рр. – 106 осіб, у період 1991–2010 рр. – 198 осіб, у період 2011–2016 рр. – 99 осіб.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується поступовим зростанням у структурі симптоматики підвищеної чутливості до зовнішніх впливів (із 21,7 до 38,4 %), емоційної гіперестезії (з 20,8 до 37,4 %), астенізації (із 20,8 до 36,4 %), зниженої розумової працездатності (з 12,3 до 33,3 %) та фізичної працездатності (з 12,3 до 32,3 %), соматовегетативної симптоматики (із 19,8 до 34,3 %), соматичного дискомфорту (з 9,4 до 27,3 %), порушень сну (із 21,7 до 34,3 %). Усі закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Значущим фактором патоморфозу виявилося зростання впливу ендогенних ініціальних факторів маніфестації депресивного розладу (з 51,9 до 54,6 %), серед яких найбільше значення має психоемоційний стрес. Патоморфоз маніфестного періоду ендогенних депресивних розладів характеризується переважно зростанням питомої ваги депресій із проявами тривоги та страху (з 41,5 до 64,6 %), соматовегетативних проявів депресії (із 59,4 до 80,8 %) та дисомній (з 85,8 до 99,0 %), при зменшенні проявів астенізації (із 96,2 до 87,9 %), почуття провини (з 57,5 до 44,4 %) та порушення концентрації уваги (з 80,2 до 68,7 %). Закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Патоморфоз суїцидальних проявів характеризувався більш складними закономірностями.Висновки. У цілому тенденціями патоморфозу ініціального та маніфестного етапів є збільшення виразності соматовегетативних та тривожних проявів при паралельному зменшенні вітальних та астенічних проявів депресивних розладів ендогенного характеру. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.