ГУМАНІТАРНА ЕРУДИЦІЯ У ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЯХ КУЛЬТУРОЛОГА

V.S Grytsenko

doi:10.17721/ucs.2018.2(3).11

Abstract

The article is devoted to the study of humanitarian education as a sign of the professionalism of a culturologist. Special attention is paid to the actualization of cultural science as a science capable of influencing the contemporary processes of cultural development, the necessity of taking into account the given factor in the formation of culturological competences. Humanitarian “all-seeing” of cultural studies is considered as the basis to be the dominant of modern humanities. In the conditions of crisis of self-definition a requirement grows in development of knowledge about a culture, a too – in humanitarian erudition as condition of culturological vision of all. She can be formed due to corresponding protocols of professional preparation of culturologist, proce- dures of grant to them the necessary knowledge and practical skills, in fact universality of the expected competenses must be commensurable to the calls of modern humanitarian sciences in their essence understanding. It does actual a question in relation to the value of humanitarian knowl- edge on the modern stage of development of Man, but culturology, busy at first of all the analysis of spiritual senses, finds out her unique produc- tivity among humanitarian research projects. Her humanitarian domnant finds all more confirmations in a scientific environment that promotes demand on professional accordance to such her position, that in turn envisages going beyond the scopes of formal set of competenses. Humanitarian erudition eliminates any formalization, in fact all-round form, is charged energy of human development, inflexible in aspiration to the spiri- tual kernel of culture. Working mainly with empiric facts, real culturologist is at essence level of their understanding, owning wide knowledge about procedures of examinations of the cultural phenomena, criteria of their estimation. A humanitarian awareness allows to hin to be included in the thin sphere of internal man from positions of knowledge of human psyche, typology of the eotional states, methods of questioning, questionnaire, testing, analytical proce- dures. Among the terms of competence an important place belongs to understanding of heuristic potential of analysis of the art straight related to the es- sence human kernel in all many-sided nature of his display.

Highlights

Усвідомлен-по у л ня такого його значення мало різні історичні вияви, зокрема, у пізні радянські часи в русі за гуманітаризацію й д освіти, обумовленому не лише ідеологічними цілями, а чо ки е й очевидною духовною стагнацією
Що з тих же причин ядро знань про культуру стало підставою загальнонаукової міждисциплінарної аналітики, а наявність гуманітарного посилу − показником її якісності та глибини
Метою статті є аналіз гуманітарної ерудиції як опється вихована з радянських часів звичка мати загаль- тимальної моделі культурологічної освіченості, що має ний "несхибний" орієнтир, неможливий, звісно, за сучас- бути врахована у процедурах надання майбутнім кульної теоретичної поліфонії, а також народжений власним турологам знань та практичних навичок

Summary

Introduction

Це обумовило переважне звернення до непрямих джерел, що розглядають її окремі складові, а також до досліджень, присвячених з’ясуванню людинознавчої природи культурології, її гуманітарного характеру, питанням філософії культури. Хоча аналіз його векторів не є нашою задачею, слід зауважити, що ця активність викликана об’єктивною і нагальною необхідністю, яка, власне, актуалізує і предмет нашого розгляду − проблему гуманітарної ерудиції як показника культурологічної компетентності.

Results

Conclusion