ПРОСТОРОВИЙ КОНЦЕПТ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Abstract

Для умов України важливим є пошук нових форм організації господарської діяльності, що забезпечать подолання стану «наздоганяючого» світову економіку. Проблему доцільно вирішувати з позицій встановлення особливостей національного простору сталого розвитку. При цьому об’єктивно виникає необхідність адаптувати визначення «простору» як такого до практики управління еколого-економічним розвитком. З методологічних позицій питання полягає у використанні постіндустріальних підходів до опису економічних процесів з акцентуванням уваги на категорії «інтерес». Оскільки економічний простір постіндустріального типу формується потоками «інтересів» суб’єктів господарювання, які циркулюють і визначають його структуру, то увагу зосереджено на домінуванні енергії та інформації в комунікативних процесах.Ефект від економічної діяльності з позицій функціонування належного комунікативного поля забезпечується за рахунок зниження параметрів тривалості трансакцій, а відтак і зниження витрат, що відповідатимуть прийнятному рівню. Еволюція системи комунікацій указує на зміну характеру взаємодії суб’єктів господарювання з навколишнім середовищем. Головними є питання еколого-економічного кодування простору життєдіяльності, які поступово перетворюються на повсякденну реальність і формують відповідні когнітивні фрейми. Тому важливим моментом стає пошук сучасних форм економічного самозабезпечення функціонування екологічних систем на рівні вимог до їх безпечного існування за рахунок раціонального використання природно-ресурсних активів. Підкреслено доцільність спрямованості на децентралізовані форми управління процесом забезпечення еколого-економічного розвитку територій з урахуванням відповідних компетенцій локальних господарських систем у межах визначення їх комунікативних полів. Зазначений підхід повною мірою вирішується в межах так званої платформної економіки. Як феномен макроекономічного рівня вона дає орієнтири щодо зміни механізму формування вартості на низовому рівні. Еколого-економічний концепт сталого розвитку вписується у загальні тенденції, що пов’язані з трансформацією роботи ринків у напрямі поширення мережевих взаємодій, оскільки за подібними до природних екосистемними законами починає розвиватися й бізнес.