ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Y Bondarenko

doi:10.31654/2663-4902-2020-pp-4-68-75

Abstract

The article deals with the problem of increasing the productivity of literature study via various approaches to literary text analysis. The author argues that event-based and compositional approaches can be used from 5th-6ths grade: during this period, students are better at dealing with concrete facts rather than the abstract. Chronotope analysis facilitates the development of students’ ideas about time and space and should be offered in the 9th-11th grades. Image-based analysis (7th-11th grades) helps broaden the understanding of individuals’ internal world. Verbal image analysis best reveals the nature of literature as a verbal art in the 5th-11th grades. Problem- and topic-basedanalysis helps intensify intellectual activity and is most useful in the 9th-11th grades when students develop an interest in important philosophical issues. The highest level of the problem- and topic-based analysis is the conceptual and philosophical analysis (9th-11th grades). The productivity of the learning process increases due to the use of philosophical categories by the students. Structural and stylistic analysis helps realise one of the key principles – the study of literature from a historical and genealogical perspective. Genre analysis is universal and is first offered in the 5th-6th grades. Event-based analysis is useful for short prose texts with one plot line. Compositional analysis – for texts divided into acts and chapters. Chronotope analysis should be used in the case of texts where time and space have an important conceptual meaning. Verbal image analysis is best suited for poetry, fragments of prose texts and drama. Problem- and topic-based analysis as well as the conceptual and philosophical analysis are useful tools for understanding author’s philosophical system. Structural and stylistic analysis helps establish connections between literary material and stylistic processes,whereas genre analysis enables the most comprehensive evaluation of the literary text.

Highlights

Вона є "загальною категорією, являє собою систему педагогічних заходів, що відносяться до навчально-виховного процесу в цілому, охоплює всі його елементи: завдання, принципи, зміст, форми, методи, умови; а також передбачає обов’язкову оцінку результатів за конкретними критеріями
Для цього треба розуміти технологічні особливості застосування кожного шляху, вікові та індивідуальні потреби школярів, які впливають на характер вивчення мистецтва слова, способи діяльності та навчально-розвивальні наслідки, до яких вони можуть привести

Summary

Introduction

Мета статті – окреслити ті особливості шляхів аналізу художніх творів та історико-літературних джерел, які дозволяють оптимізувати вивчення літератури в середній школі та спроможні забезпечити максимально успішне навчання школярів. З позиції самої літератури, композиційний аналіз ефективно застосовувати під час вивчення драматичних творів, а також епічних, які мають авторський композиційний поділ (романи та повісті). У курсі української літератури існує декілька програмових творів, для вивчення яких застосування хронотопного аналізу є принциповим.

Results

Conclusion