Abstract

У статті обговорюється загальна проблема впливуонлайн-практик на когнітивну сферу дорослих спо-живачів інформації. Метою статті є перевірка гіпо-тези про більшу когнітивну складність свідомості активних web-користувачів в області знань проособистість, оскільки вони частіше мають доступдо необмеженого обсягу мережевої інформації,зокрема в області соціальної перцепції. Методи.Дослідження здійснювалося на гомогенній за віком(всі учасники старше 35 років) та за сферою про-фесійної діяльності (вища освіта, представникирозумової праці) вибірці респондентів. На основіанонімного анкетування із загальної вибірки булодиференційовано дві групи на підставі особистихуподобань носіїв інформації (традиційних, паперо-вих і цифрових). Моделювання семантичного про-стору особистості здійснювалося в даних контраст-них групах. Методологічною основою дослідженнябула експериментальна психосемантика. Основнимметодом отримання емпіричних даних виступивметод особистісного семантичного диференціала,обробка якого за допомогою факторного аналізууможливила побудувати моделі семантичного про-стору особистості знайомої людини. Результати.Порівняльний аналіз показав, що семантичний про-стір особистості у активних web-користувачів про-стіший за двома параметрами: по-перше, за числомскладових його особистісних категорій, по-друге,за внутрішньою структурою знань про особистість,представлених у категоріях. Висновки. Отриманідані констатують відсутність у дорослих web-користувачів збільшення знань про особистістьу порівнянні з тими, хто надає перевагу традицій-ному читанню. Виявлені відмінності можна пояс-нити специфікою слова та медіаобразу як одиницькодування інформації. Ймовірно, слово є сильні-шою знаковою системою, носієм пропозиційної засвоїм характером інформації, в порівнянні з медіа-образом, носієм переважно іконічної інформації.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call