Біолого-екологічні особливості поширення омели білої (Viscum album) в умовах міста Вінниця

Abstract

У межах населених пунктів, зокрема й у Вінниці, омела біла набула інтенсивного поширення. Ураження дерев омелою призводить як до погіршення стану дерев, їх подальшого всихання, так і до зниження естетичної оцінки насаджень. Незважаючи на інтенсивне пошкодження деревних насаджень омелою у Вінниці, достатньо стійкими виявилися дерева більшості хвойних видів, зокрема: сосна, ялина, дугласія. Із листяних видів достатньо високою стійкістю відрізняється дуб, граб, бук. Незначною мірою пошкоджується омелою каштан, дуб червоний, горіх та ін. Поряд із цим, більшість алейних насаджень, зокрема тополі та липи, істотно пошкоджені цим напівпаразитом. Це зумовлено не лише особливістю деревних порід, але й і їхнім віком. Зокрема, більшість дерев старшого віку із наявними пошкодженнями стовбурової частини та гілок інтенсивніше уражаються омелою. За результатами проведених досліджень виявлено, що вік дерев, які найбільш уражені омелою білою, становить 50-60 років і з віком ступінь ураження зростає, а частка ураження дерев віком 70-80 років становить 25-29 %. Ступінь ураження дерев омелою білою визначено за 5-бальною шкалою, згідно з якою найвищий бал ураження виявлено у тополі чорної та дельтовидної (5 балів), найнижчий – у ялини звичайної, липи серцелистої (1-2 бали). Розглядаючи види Populus за інтенсивністю заселення їх Viscum album, встановлено, що низький і високий ступені ураження мають 26 % дерев, середній – 28 %, а дуже високий – 30 %. Найбільшою часткою дерев з високим і дуже високим ступенем ураження відзначаються P. nigra та P. deltoids – 22 і 32 %.