Abstract
Надано короткий огляд публікацій останніх років щодо антигіперглікемізуючих препаратів, які можуть застосовуватися при цукровому діабеті 2-го типу в осіб з надмірною масою тіла. Обговорюється вплив ліків на масу тіла та функцію бета-клітин, показання до досягнення інтенсивного глікемічного контролю і вартість лікування. Особливу увагу приділено деяким групам лікарських засобів. Агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 стимулюють секрецію інсуліну, знижують апетит і моторику шлунково-кишкового тракту, сприяють зменшенню маси тіла. Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2 зменшують ниркову реабсорбцію глюкози, виводять глюкозу із сечею, знижують артеріальний тиск і сприяють зменшенню маси тіла. Глікемічний контроль підтримується протягом тривалого часу. Зменшення маси тіла можна очікувати також від інгібіторів кишкової альфа-глюкозидази, що гальмують перетравлювання і всмоктування вуглеводів у кишечнику. Антигіперглікемічний ефект препаратів двох останніх груп (а також метформіну) не пов’язаний зі стимуляцією інкреторної функції бета-клітин, що може виснажуватися. Ускладнення цукрового діабету обумовлені не тільки гіперглікемією, але й дисліпідемією, артеріальною гіпертензією, гіподинамією, палінням та іншими факторами, що потребує індивідуального підходу до медикаментозної терапії та модифікації способу життя.
Highlights
В связи с этим иНГЛТ-2 при прочих равных условиях имеют преимущество по сравнению с препаратами, действие которых связано со стимуляцией бета-клеток [74, 75]
Some aspects of the drug therapy of type 2 diabetes mellitus in overweight patients
Summary
Ингибиторы дипептидилпептидазы-4 тормозят деградацию глюкагоноподобного пептида 1, который оказывает глюкозозависимое стимулирующее действие на секрецию инсулина и подавляющее — на синтез глюкагона. Отмечена эффективность комбинации иНГЛТ-2 с АР ГПП-1, в особенности в условиях инсулинорезистентности и декомпенсации СД 2-го типа, а также в целях снижения массы тела [43–46]. При ретроспективном сравнении эффективности контроля HbA1c не выявлено существенных различий между канаглифлозином и АР ГПП-1, тогда как стоимость последних заметно выше [47]. Эффективность снижения массы тела под действием иНГЛТ-2 и АР ГПП-1 расценивается как примерно одинаковая [48, 49]. Следует также отметить отсутствие повышенного риска гипогликемии при приеме иНГЛТ-2 и АР ГПП-1 [2, 51–53]. Связанные с диабетической стопой, наблюдались на фоне терапии иНГЛТ-2 в целом реже, чем при приеме других сахароснижающих препаратов, хотя уровень достоверности различий снизился после исключения больных, получавших инсулин [68]. В связи с этим иНГЛТ-2 при прочих равных условиях имеют преимущество по сравнению с препаратами, действие которых связано со стимуляцией бета-клеток [74, 75]. Представляется возможным эпизодическое применение при погрешностях в диете с излишним потреблением сложных углеводов
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.