Алгоритм програми індивідуалізації фізичної реабілітації дітей 14–17 років із вегето-судинними дисфункціями

Abstract

Актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю комплексного підходу до оцінювання психофізичного стану учнів спеціальних медичних груп із вегето-судинними дисфункціями, що не виконує повною мірою оздоровчих завдань освіти в умовах навчального процесу закладів загальної середньої освіти. Мета й методи роботи. Мета роботи – підвищити ефективність оздоровчих завдань освіти в умовах навчального процесу закладів загальної середньої освіти для дітей 14–17 років із вегето-судинними дисфункціями за допомогою розробки алгоритму програми індивідуалізації фізичної реабілітації дітей цієї групи. Проаналізовано навчальні програми та науково-методичну літературу щодо підходів до фізичної реабілітації дітей 14–17 років із вегето-судинними дисфункціями в умовах навчальних закладів загальної середньої освіти. Із метою вивчення сучасних проблем організації навчального процесу дітей спеціальних медичних груп проведено спостереження за перебігом процесів навчання на уроках фізичної культури для дітей 8–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Суми. Використано методи симпліфікації та диференціації до процесу побудови алгоритму індивідуалізації програми фізичної реабілітації. Результати роботи та висновки. Розроблено алгоритм та схему програми індивідуалізації фізичної реабілітації дітей 14–17 років із вегето-судинними дисфункціями в умовах закладів загальної середньої освіти, що реалізують індивідуальний підхід через визначення рівня інтегрального показника вегето-судинної дисфункції й індивідуальних для кожної дитини складових частин ризику розвитку вегето-судинної дисфункції (психогенної, соматичної, ризику виникнення вегето-судинної дисфункції під впливом чинників життєдіяльності). Запропоновані алгоритм та схема програми індивідуалізації фізичної реабілітації дітей 14–17 років із вегето-судинними дисфункціями в умовах закладів загальної середньої освіти дадуть змогу здійснювати індивідуальний підхід на основі кількісної оцінки донозологічних станів, покращення моніторингу стану здоров’я школярів, програм закріплення форм рухової активності.