ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ: РИСИ ТА НАПРЯМИ ПРОТИДІЇ

Abstract

В статті розглянуто основні риси транснаціональної організованої злочинності, що визначаються широким колом чинників політичного, економічного та соціального характеру, які діють на міжнародному рівні. Надано аналіз характеристик та дефініцій цього явища, визначених у проведених в нашій країні наукових дослідженнях. Проаналізовано чинники, що визначають це явище, у тому числі ті, які пов’язані із процесами глобалізації та сприяють транснаціоналізації злочинності. Виокремлено ключові риси транснаціональних організованих злочинних угруповань, що забезпечують їх виживання та максимізацію злочинних прибутків. Наголошується, що такі угрупування мають складну побудову, ієрархічні моделі, у них чітко виокремлюється управлінське ядро та виконавча периферія. Автор указує, що останнім часом злочинні угруповання, які первинно виникали на фундаменті національної чи етнічної ознаки, об’єднуються, налагоджують взаємні зв’язки та встановлюють певні правила ведення свого злочинного бізнесу, більш-менш прийнятні для різних угруповань. Указується, що корупція в організованій злочинній діяльності розглядається як спосіб досягнення, у першу чергу, ринкових переваг та максимізації прибутку. На підставі проведеного аналізу надано пропозиції щодо удосконалення протидії транснаціональній організованій злочинності. Серед них: 1) активізація роботи правоохоронних органів; 2) адекватність правоохоронних дій реальному стану транснаціональної злочинності; 3) нарощування зусиль у боротьбі з етнічною злочинністю; 4) вдосконалення засобів правової протидії транснаціональній організованій злочинності; 5) подальший розвиток взаємодії правоохоронних органів України із правоохоронними органами зарубіжних країн; 6) вдосконалення системи протидії транснаціональній організованій злочинності та корупції всередині України.