ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ ЯК ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ НАПРЯМ У ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Abstract

В статті досліджується екзистенціалізм як вид ірраціоналізму у праві. Завдяки даному філософсько-правовому напряму виникло оновлене розуміння людини як особистості, яка творить себе, свою долю, тим самим впливаючи на суспільні відносини і змінюючи світ навколо.
 Проаналізовано найбільш вагомі ідеї М. Хайдеггера і Ж.‑П. Сартра, які стали основою екзистенціалістського вчення. Ці філософи започаткували ряд нових тенденцій у філософії, які згодом стали підгрунтям для формування філософсько-правових концепцій екзистенціального спрямування В. Майхофера, Е. Фехнера, К. Коссіо.
 Встановлено, що у філософсько-правовій концепції екзистенціалізму Майхофера право розглядається, як ірраціональне явище, що виявляється в екзистенції людини через співіснування індивідуального та соціального правового буття. Доведено, що свобода людини є ключовим поняттям правового екзистенціалізму та виражається у прийнятті правового рішення, де індивід повністю несе відповідальність за таке рішення.
 Виявлено, що екзистенціальна теорія Е. Фехнера спрямована на суб‘єктивістське обґрунтування природного права як ірраціонального явища, що виражається через переживання суб’єктом конкретних правових ситуацій («межових ситуацій»).
 Розглянуто філософсько-правові погляди К. Коссіо, де право розуміється як ірраціональне егологічне явище, що виходить з власного «я» людини та невіддільне від цього «я».
 Виокремлено загальні особливості, що притаманні концепції екзистенціалізму як ірраціональному філософсько-правовому напряму. Основні з них такі: право бере свої витоки в екзистенції як способі людського буття; пізнання права здійснюється внутрішнім ірраціональним світом людини через переживання індивідом правових процесів; правове рішення людини залежить від конкретної життєвої ситуації (казусу); право є безперервним потоком окремих правових казусів, що не можуть виражатися у сталій загальній нормі чи принципах; право – це егологічний об’єкт культури, цінність якого випливає із власного «ego» особистості при всій повноті її свободи.