Інформаційний аспект гібридної війни росії проти України

Abstract

У статті досліджено інформаційний складник гібридної війни, розв’язаної росією протии України. У цьому контексті розглянуто методи та інструменти, що використовує країна-агресор, а також актуальні питання інформаційної безпеки та «медіагігієни», які постають перед українцями. З’ясовано, що на нинішньому етапі повномасштабної агресії ворог все більше вдається до проведення інформаційно-психологічних спеціальних операцій, продукування та поширення відвертої дезінформації, маніпуляцій та фейків. Як інструменти інформаційної війни широко застосовуються традиційні та новітні ЗМІ, зокрема соціальні мережі. Методом моніторингу, синтезу та контент-аналізу доведено, що з огляду на медіабезпеку найбільш ризикованими джерелами інформації є такі соціальні мережі, як Telegram, YouTube та Facebook. Водночас за період повномасштабного вторгнення росії спостерігається тенденція щодо збільшення кількості громадян, для яких основним джерелом отримання інформації є саме соціальні мережі. А тому особливої актуальності набувають питання медіагігієни, головними складниками яких є вміння оцінити й відфільтрувати «небезпечний» контент та відповідальне ставлення до поширення інформації. Стосується це як пересічних користувачів соціальних мереж, так і професійних журналістів та блогерів. Питання медіаосвіти є надзвичайно важливими не лише для конкретного індивіда, який отримує інформацію зі ЗМІ та соціальних мереж, а й загалом для національної безпеки держави, яка має ефективно реагувати на інформаційні атаки ворога. В умовах війни медіаграмотність населення набуває все більшого значення, тож поліпшення рівня обізнаності співвітчизників має стати одним із пріоритетних завдань органів влади та численних громадських інститутів.