Правове регулювання договору експедування за цивільним законодавством.

Abstract

Відзначено, що договором транспортного експе-дування може бути встановлено обов’язок експедито-ра організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забез-печити вирушення та одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням. Дослі-джено, що стосовно договору транспортного експеду-вання, то буде наявна відсутність сторони, на користь якої надаються послуги вантажовідправником або ж вантажоодержувачем. Однак, на практиці цього не від-бувається, оскільки в правовому відношенні договір перевезення не поглинається договором транспортного експедування. Констатовано, що натепер транспортна діяльність в Україні все більше розвивається та спря-мовується до досягнення стандартів, які встановлені в розвинутих європейських країнах, однак на шляху такого досягнення залишається ще досить велика кіль-кість нерозв’язаних завдань. Юридична наука займає однозначну позицію щодо того, що договір транспорт-ного експедування має суттєві відмінності від догово-ру перевезення за рядом ознак: наявний допоміжний характер експедиції стосовно перевезення; в такому типі договору наявна посередницька сутність; договір має консенсуальну природу. Отже, договір транспорт-ного експедування не належить до договорів переве-зення вантажів, а тому досить слушно відокремлений у Цивільному кодексі України в окрему главу. Підсу-мовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що договори перевезення та договори транспортного експедування є самостійними зобов’язаннями, котрі співвідносяться між собою. Обґрунтовано розв’язання таких правових проблем: проведення інтеграції вітчиз-няних виробників послуг перевезення в міжнародний правовий простір для здійснення транспортно-експе-диційної діяльності; встановлення правил поведінки на ринку для клієнтів для споживачів послуг переве-зення чи експедування; впровадження в практичну діяльність сучасних технологій із логістичного об-слуговування клієнтів разом з експедиторами й пере-візниками; забезпечення дотримання добросовісної конкуренції між надавачами експедиторських і тран-спортних послуг.