ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ З ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Abstract

Анотація. Поточний стан розвитку української енергетики характеризується низкою негативних тенденцій: частка викопних джерел енергії в загальному обсязі споживання є найбільшою, частка відновлюваних джерел є доволі низькою і протягом багатьох років залишається майже незмінною, Україна є залежною від імпорту джерел енергії, показник енергоємності ВВП — один із найвищих у Європі та світі. У рамках енергетичної стратегії України урядом поставлена мета до 2035 року підвищити частку відновлюваних джерел в обсягах загального постачання первинної енергії до 25 %. З огляду на це підприємствам варто підвищувати енергетичну ефективність і впроваджувати проєкти з відновлюваної енергетики. Однак більшість із суб’єктів господарювання обмежені у власних джерелах фінансування, тому потребують фінансової підтримки з боку держави і додаткових позикових коштів. Для стимулювання розвитку проєктів із відновлюваної енергетики у світі застосовується низка стратегій, серед яких виділяють регулятивні та добровільні. Наразі в Україні використовуються лише три інструменти підтримки відновлюваних джерел енергії: «зелені тарифи», податкові пільги і пільговий режим приєднання до електричної мережі. Крім того, існує декілька можливостей грантового і кредитного фінансування. Проте на сучасному етапі розвитку відновлюваної енергетики в Україні таких механізмів фінансової підтримки недостатньо, оскільки інвестування цієї сфери залишається доволі ризиковим. Тому для активізації інвестицій у проєкти з відновлюваної енергетики пропонуємо застосувати додаткові інструменти державного просування новітніх технологій у цій сфері, удосконалення нормативно-правової бази, посилення обізнаності підприємств про можливість пільгового кредитування і підвищення громадської активності щодо екологізації виробничих процесів. Ключові слова: відновлювані джерела енергії, енергоємність, енергоефективність, «зелені тарифи», тендерні системи. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 1; бібл.: 14.