Структурні зміни слизової оболонки шлунка в пацієнтів iз кишковою метаплазією та гіперпродукцією оксиду азоту

L.M Mosiychuk,N.Yu Oshmianska,S.M Babii

doi:10.22141/2308-2097.52.2.2018.132609

Abstract

Мета: проаналізувати структурні зміни слизової оболонки шлунка та оцінити роль системи оксиду азоту в цих процесах у пацієнтів iз хронічним гастритом та кишковою метаплазією. Матеріали та методи. Морфологічне дослідження проводилося в 38 пацієнтів iз хронічним гастритом та атрофією, локальною (антральний відділ шлунка) або дифузною кишковою метаплазією. Концентрація оксиду азоту була визначена у вмісті шлунка та в крові всіх пацієнтів. Результати. Морфометричне дослідження показало помітне зниження (до (0,12 ± 0,04) %) ядерно-цитоплазматичного співвідношення в пацієнтів iз кишковою метаплазією порівняно з тими, хто мав атрофію. Еліптичність ядер клітин також зменшувалася з розвитком кишкової метаплазії та в пацієнтів без метапластичних змін дорівнювала (0,76 ± 0,04) %, у випадках локальної кишкової метаплазії — (0,65 ± 0,11) %, при дифузнiй метаплазії — (0,41 ± 0,12) %. Встановлено, що у хворих iз кишковою метаплазією, локалiзованою в антральному відділі, рівень оксиду азоту в шлунковому соку збільшується і на 24–65 % перевищує контрольну величину. Розглянуто можливий механізм загибелі клітин слизової оболонки шлунка внаслiдок апоптозу та некрозу в умовах гіперпродукції оксиду азоту. Висновки. Iнгібуючий ефект оксиду азоту на шлункову секрецію реалізується за рахунок його стимулюючого впливу на активність циклооксигенази та синтезу простагландинів.

Highlights

Chronic gastritis — the presence of aggressive inflammation in the gastric mucosa (GM), which often results in its destruction, is one of the most common pathologies affecting upper digestive system
The present study was undertaken in order to analyze the morphological and biochemical changes in 38 patients with chronic gastritis divided into three groups: group I — atrophy of the GM (n = 6); group ІІ — intestinal metaplasia located in the antrum (n = 12); group III — diffuse intestinal metaplasia (n = 20)
In order to improve the accuracy of the histological study, the following morphometric indices were calculated on the microphotographs obtained with the help of 1000× imaging lens: nuclear-cytoplasmic ratio (NCR), nuclear ellipticity coefficient (NEC) and the nuclear homogeneity coefficient

Summary

Introduction

Chronic gastritis — the presence of aggressive inflammation in the gastric mucosa (GM), which often results in its destruction, is one of the most common pathologies affecting upper digestive system. According to the modern international scientific position, atrophy is defined as “loss of the corresponding gland structure” This definition covers both the “loss” of the natural glands (fibrosis) and the metaplastic changes of the corresponding glands, as a result of which they acquire a characteristic structure and lose the ability to perform their function [1]. All the changes that occur in chronic gastritis include cell death (from the structural breakdown point of view) and the development of oxidative stress [2, 3]. The purpose was to analyze structural changes in gastric mucosa and to assess the role of nitric oxide system in these processes in patients with chronic gastritis and intestinal metaplasia. Morphological study was conducted in 38 patients with chronic gastritis with atrophy, intestinal metaplasia located in the antrum and diffuse intestinal metaplasia.

Objectives

Methods

Results

Conclusion