Abstract

У статті розкривається виховна інноватика В. Сухомлинського, яка насамперед обумовлена неповторним і незміряним за своєю глибиною його духовним світом. Він мав у своєму серці духовно-перетворювальний імпульс, що зігрівав і орієнтував у духовну далину кожну дитину. Тому В. Сухомлинського неможливо повторити, його можна лише наслідувати, наближатися, та й цього достатньо, щоб бути успішним не лише вченим, а й практиком. Йдеться про виховання власною особистістю як виховання своєю святістю. Це ж найвища міра і ступінь духовного перетворення дитини як вихованця. Наголошується, що виховання власною особистістю як духовно-перетворювальна дія має складну і нині ще незвідану психологічну будову. Центральною категорію у цьому плані, за В. Сухомлинським, виступає «мудрість». Саме в контексті цієї категорії він піднімається до філософсько-етичних вершин, щоб спуститися до глибин духовного перетворення особистості.
 

Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.