Гострий респіраторний дистрес-синдром у дітей. Що нового?

Abstract

Респіраторний дистрес-синдром у дітей — одна з найскладніших патологій, з якою доводиться стикатися у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. У педіатричній практиці були відсутні конкретні рекомендації щодо діагностики та лікування дітей різних вікових груп. Не було конкретних педіатричних дефініцій для респіраторного дистрес-синдрому дорослих. У 2015 році експертами Погоджувальної конференції з педіатричного гострого респіраторного дистрес-синдрому (ПГРДС) (The Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference) були опубліковані конкретні визначення по ГРДС у дітей, а також подані пріоритетні напрямки для майбутніх досліджень. Було розроблено в цілому 151 рекомендацію, що стосуються розділів, пов’язаних із педіатричним гострим респіраторним дистрес-синдромом: визначення, поширеність та епідеміологія; патофізіологія, супутні захворювання та тяжкість; респіраторна підтримка; легенева, допоміжна і нелегенева терапія; моніторинг; неінвазивна респіраторна підтримка та вентиляція; екстракорпоральні методи лікування; захворюваність і довгострокові результати. У цій статті надані  основні розроблені рекомендації та конкретизований ряд позицій, що мають особливості тільки для педіатричного ГРДС. До того ж, визначено ряд відмінностей між гострим респіраторним дистрес-синдромом дорослих та дітей як в його діагностиці, так і в лікуванні. При оцінці оксигенації, рівня гіпоксемії та визначенні тяжкості педіатричного ГРДС були прийняті такі показники, як індекс осксигенації (OI) = (FIO2 × середній тиск в дихальних шляхах (Paw) × 100) / РаО2, та індекс насичення киснем (OSI) = (FIO2 × Paw × 100) / SpO2 [11, 12]. Все це буде оптимізувати та покращувати терапію ГРДС у дітей і в подальшому знижувати показник їх смертності від цієї патології.