Abstract
В огляді літератури подані сучасні відомості щодо клінічної ефективності, безпеки та переносимості класичного представника другого покоління H1-антигістамінних препаратів дезлоратадину при лікуванні алергічного риніту в дітей. Для написання статті здійснювався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar. Надана коротка характеристика фармакокінетики та фармакодинаміки дезлоратадину, що є потужним і селективним щодо H1-рецепторів зворотним агоністом із найтривалішим періодом напіврозпаду, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і не має седативної дії. Акцентовано увагу на здатності дезлоратадину не тільки ефективно пригнічувати гістамінасоційовані клінічні прояви алергічного риніту, але й пригнічувати активність запального процесу за рахунок зниження активності фактора транскрипції NF-kB. У наукових дослідженнях показана висока ефективність дезлоратадину в купіруванні клінічних проявів алергічного риніту в дітей та вказано на хороший профіль безпеки під час його використання.
Highlights
Установлено, что у больных с нарушением функции печени максимальная концентрация в крови и изменение концентрации во времени дезлоратадина были значительно выше, чем у здоровых людей, хотя концентрация препарата не превышала таковую при его применении в высокой дозе (45 мг/сут) в течение 10 дней
Дезлоратадин можно считать препаратом первого выбора при лечении аллергического ринита у детей
Summary
Характеристика основных фармакокинетических свойств Н1-антигистаминных препаратов II поколения представлена в табл. 2. Характеристика основных фармакокинетических свойств Н1-антигистаминных препаратов II поколения представлена в табл. 2. Необходимо отметить, что у дезлоратадина отмечается самое продолжительное время (> 3 часов), необходимое для достижения пикового уровня в сыворотке крови (Tmax). То есть после приема дезлоратадина внутрь его концентрация в сыворотке крови достигает максимума приблизительно через три часа. Большая часть молекул дезлоратадина (83–87 %) в сыворотке крови находятся в связанном с белками сыворотки крови состоянии. Для дезлоратадина характерен и самый большой истинный объем распределения (примерно 49 л/кг). Период полувыведения (T1⁄2) дезлоратадина составляет 27 часов. Около 41 % дезлоратадина выводится с мочой, и 47 % — с калом [33, 35, 59]. Дезлоратадин метаболизируется в печени путем гидроксилирования с образованием 3-ОН-дезлоратадина, соединенного с глюкурони-. H1-антигистаминные препараты II поколения, применяемые у детей; показания и доступные способы их введения [42]. Аллерги- Аллергиче- Хроническая ческий ский конъ- спонтанная ринит юнктивит крапивница
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
