Неофольклоризм як романтична тенденція в музиці Бориса Лятошинського

Abstract

У дослідженні увагу спрямовано на виявлення національно-стильової константи фортепіанної та камерно-інструментальної творчості композитора, що найвиразніше експонує модерні етнохарактерні неофольклорні компоненти сучасної української музики. Так, висвітлюючи національні ознаки у сучасній українській музиці, виявляємо національно-стильове явище у безпосередньому зв’язку з фольклорною традицією. У цьому контексті найпитомішим стає визначення спадкоємного зв’язку інструментальної музики із творчими уподобаннями попередників та сучасників у засвоєнні та використанні народнопісенних та народно-танцювальних джерел, а також запровадженні характерних особливостей національного музичного стилю. Доцільним в осягненні глибинного взаємозв’язку стає відтворення національної специфіки романтичного мовностильового компоненту, обумовленого безпосереднім проникненням та оновленням етнохарактерних властивостей українського виконавського інструментарію в контексті вивчення фактурних, метроритмічних та поліладових організаційних структур творчої спадщини Б. Лятошинського.