ЗВИВИСТІСТЬ ВІНЦЕВИХ АРТЕРІЙ В ДІАГНОСТИЦІ ПОРУШЕНЬ КОРОНАРНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ

E О Lebedeva,S М Fanta,М М Grusha

doi:10.26779/2522-1396.2017.11.31

Abstract

Обговорене діагностичне значення звивистості вінцевих артерій (ВА), її прогностична роль у виникненні хронічної ішемії міокарда, гострого порушення коронарного кровообігу та ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів без ангіографічних ознак атеросклеросклерозу (АС) стінки судин. Мета дослідження: вивчення ролі звивистої конфігурації ВА в порушенні коронарного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включені 816 пацієнтів без змін конфігурації ВА і 588 - у яких виявлено звивистість ВА. Обстеження проводили з використанням загальноклінічних методів дослідження, електрокардіографії, ехокардіографії (ЕХО–КГ), велоергометрії, коронаровентрикулографії (КВГ), стрес-векторехокардіографії (стрес–ВЕХО–КГ). Результати. У пацієнтів з звивистими ВА, за відсутності ангіографічних ознак їх гемодинамічно значущого стенозу, виявляли типовий больовий синдром, клінічні ознаки стенокардії напруження та хронічної недостатності кровообігу. У пацієнтів з ангіографічними ознаками гемодинамічно значущого стенозу звивистість ВА зумовлювала збільшення частоти виникнення аневризми лівого шлуночка. Висновки. Звивистість ВА є фактором, здатним спричинити порушення перфузії міокарда, що створює підґрунтя для несприятливого прогнозу перебігу ІХС, незалежно від наявності АС ВА. Ключові слова: ішемічна хвороба серця; звивистість вінцевих артерій; порушення коронарної гемодинаміки.

Highlights

З метою оцінки стану коронарного кровообігу та його резервів у пацієнтів 1–ї групи проведені проби з дозованим фізичним навантаженням і стрес–ВЕХО–КГ
ВА на коронарну гемодинаміку за умови наявності гемодинамічно значущих атеросклеротичних змін судин пацієнтам 3–ї та 4–ї груп проведені ЕХО–КГ та КВГ

Summary

Introduction

ɈɛɝɨɜɨɪɟɧɟɞɿɚɝɧɨɫɬɢɱɧɟɡɧɚɱɟɧɧɹɡɜɢɜɢɫɬɨɫɬɿɜɿɧɰɟɜɢɯɚɪɬɟɪɿɣȼȺ ʀʀɩɪɨɝɧɨɫɬɢɱɧɚɪɨɥɶɭɜɢɧɢɤɧɟɧɧɿɯɪɨɧɿɱɧɨʀɿɲɟɦɿʀɦɿɨɤɚɪ ɞɚɝɨɫɬɪɨɝɨɩɨɪɭɲɟɧɧɹɤɨɪɨɧɚɪɧɨɝɨɤɪɨɜɨɨɛɿɝɭɬɚɿɲɟɦɿɱɧɨʀɯɜɨɪɨɛɢɫɟɪɰɹȱɏɋ ɭɩɚɰɿɽɧɬɿɜɛɟɡɚɧɝɿɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯɨɡɧɚɤɚɬɟɪɨɫɤɥɟ ɪɨɫɤɥɟɪɨɡɭȺɋ ɫɬɿɧɤɢɫɭɞɢɧ ɆɟɬɚɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹɜɢɜɱɟɧɧɹɪɨɥɿɡɜɢɜɢɫɬɨʀɤɨɧɮɿɝɭɪɚɰɿʀȼȺɜɩɨɪɭɲɟɧɧɿɤɨɪɨɧɚɪɧɨɝɨɤɪɨɜɨɨɛɿɝɭ ɆɚɬɟɪɿɚɥɢɿɦɟɬɨɞɢɍɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹɜɤɥɸɱɟɧɿɩɚɰɿɽɧɬɿɜɛɟɡɡɦɿɧɤɨɧɮɿɝɭɪɚɰɿʀȼȺɿ±ɭɹɤɢɯɜɢɹɜɥɟɧɨɡɜɢɜɢɫɬɿɫɬɶȼȺɈɛ ɫɬɟɠɟɧɧɹ ɩɪɨɜɨɞɢɥɢ ɡ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹɦ ɡɚɝɚɥɶɧɨɤɥɿɧɿɱɧɢɯ ɦɟɬɨɞɿɜ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɟɥɟɤɬɪɨɤɚɪɞɿɨɝɪɚɮɿʀ ɟɯɨɤɚɪɞɿɨɝɪɚɮɿʀ ȿɏɈ±ɄȽ ɜɟɥɨɟɪɝɨɦɟɬɪɿʀɤɨɪɨɧɚɪɨɜɟɧɬɪɢɤɭɥɨɝɪɚɮɿʀɄȼȽ ɫɬɪɟɫ±ɜɟɤɬɨɪɟɯɨɤɚɪɞɿɨɝɪɚɮɿʀɫɬɪɟɫ±ȼȿɏɈ±ɄȽ Ɋɟɡɭɥɶɬɚɬɢ ɍ ɩɚɰɿɽɧɬɿɜ ɡ ɡɜɢɜɢɫɬɢɦɢ ȼȺ ɡɚ ɜɿɞɫɭɬɧɨɫɬɿ ɚɧɝɿɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ ɨɡɧɚɤ ʀɯ ɝɟɦɨɞɢɧɚɦɿɱɧɨ ɡɧɚɱɭɳɨɝɨ ɫɬɟɧɨɡɭ ɜɢɹɜɥɹɥɢ ɬɢɩɨɜɢɣ ɛɨɥɶɨɜɢɣ ɫɢɧɞɪɨɦ ɤɥɿɧɿɱɧɿ ɨɡɧɚɤɢ ɫɬɟɧɨɤɚɪɞɿʀ ɧɚɩɪɭɠɟɧɧɹ ɬɚ ɯɪɨɧɿɱɧɨʀ ɧɟɞɨɫɬɚɬɧɨɫɬɿ ɤɪɨɜɨɨɛɿɝɭ ɍ ɩɚɰɿɽɧɬɿɜ ɡ ɚɧɝɿɨ ɝɪɚɮɿɱɧɢɦɢɨɡɧɚɤɚɦɢɝɟɦɨɞɢɧɚɦɿɱɧɨɡɧɚɱɭɳɨɝɨɫɬɟɧɨɡɭɡɜɢɜɢɫɬɿɫɬɶȼȺɡɭɦɨɜɥɸɜɚɥɚɡɛɿɥɶɲɟɧɧɹɱɚɫɬɨɬɢɜɢɧɢɤɧɟɧɧɹɚɧɟɜɪɢɡɦɢ ɥɿɜɨɝɨɲɥɭɧɨɱɤɚ ȼɢɫɧɨɜɤɢɁɜɢɜɢɫɬɿɫɬɶȼȺɽɮɚɤɬɨɪɨɦɡɞɚɬɧɢɦɫɩɪɢɱɢɧɢɬɢɩɨɪɭɲɟɧɧɹɩɟɪɮɭɡɿʀɦɿɨɤɚɪɞɚɳɨɫɬɜɨɪɸɽɩɿɞʉɪɭɧɬɹɞɥɹɧɟɫɩɪɢɹɬ ɥɢɜɨɝɨɩɪɨɝɧɨɡɭɩɟɪɟɛɿɝɭȱɏɋɧɟɡɚɥɟɠɧɨɜɿɞɧɚɹɜɧɨɫɬɿȺɋȼȺ Ʉɥɸɱɨɜɿɫɥɨɜɚɿɲɟɦɿɱɧɚɯɜɨɪɨɛɚɫɟɪɰɹɡɜɢɜɢɫɬɿɫɬɶɜɿɧɰɟɜɢɯɚɪɬɟɪɿɣɩɨɪɭɲɟɧɧɹɤɨɪɨɧɚɪɧɨʀɝɟɦɨɞɢɧɚɦɿɤɢ. Виникнення ішемії міокарда і стенокардії, відповідно до сучасної патофізіологічної моделі перебігу хронічної ІХС, передусім, зумовлене формування гемодинамічно значущого стенозу ВА. Такий підхід створює шаблонність в діагностиці і, незважаючи на наявність у пацієнта клінічних проявів ішемії міокарда, до заперечення діагнозу ІХС за відсутності ангіографічних ознак гемодинамічно значущого атеросклеротичного ураження стінки судин. Діагностичні заходи концентруються на виявленні гемодинамічно значущого атеросклеротичного ураження ВА та визначенні тяжкості коронарного АС, залежно від чого обирають тактику лікування та профілактики ІХС.

Results

Conclusion