Abstract

The article analyzes the problems of modern educational activities in the context of the socio-philosophical analysis of the specifics of the information society. The problems of “self-development” and “self-presentation” of a personality are raised in the context of their interpretation in the context of the current situation of social transitivity. The position of eliminating educational institutions from educational processes, the threat of creating the phenomenon of education without a pedagogical component is considered as problematic. The "traditional" and "innovative" accents in the socio-philosophical discourse of education are compared, their semantic connotations are presented. The necessity of maintaining the balance of archetypal-educational functionality is substantiated, which consists in the formation of a system of socialization actions through a complex of educational levels, which have archetypal meaning expressed by special functions. The scientific novelty of the research is the schematic comparison of the functional characteristics of the archetype with the tasks of different levels of education as an orientation towards different potencies of the personality. In particular, the social functions of archetypes (in the author's three-component concept), the archetypal typology and schematics of E. Berne, C.-G. Jung and M. Mark and M. Pearson were compared with the tasks and meanings of the levels of education (primary, secondary and secondary special, higher), there are three functions of education, closely determined by the archetypal meanings of pedagogical activity. At the same time, a scheme is proposed in which the orientational-coordinating, stereotyping-normative and integrative-systematizing archetypal components form the tasks and functions of education: correlation, correctional and compensatory. The purpose of the article is to identify stable functions, principles, elements that, in any reform of the educational sphere, in particular, pedagogical, should be preserved, since they constitute the semantic foundations of its existence as a social institution of personality development. These are recognized as the unity of training and education, the unity of the past, present and future as organic links in the transfer of social experience and the preservation of social memory. Accordingly, six archetypes of educational activities are identified.

Highlights

  • Безперечно, що у русі, в розвитку знаходяться у ХХІ столітті соціальні інститути інформаційного суспільства – але чи знаходиться у розвитку особистість, як змістовний споживач пропозицій соціальних інститутів, і в чому полягає користь для цього споживача від існування інституту освіти, якщо трактування освіти полягатиме лише у здобутті чітко форматованої у межах задокументованих навчальних ресурсів інформації з мінімізацією ролі самих освітян? Ці питання постають зараз перед освітньою спільнотою

  • В такій якості сучасна освіта претендує на роль «просвіти», а не простого «інформування», проте, на нашу думку, для реалізації цих завдань повинна не просто шукати нові методи зовнішнього реформування освітньої діяльності, а включати в себе такі функції, як кореляційна, корекційна та компенсаційна, базовані на чіткому усвідомленні результату а) виявлення архетипової схильності та її рольового еквіваленту; б) заохочення актуальної конструктивної архетипової схильності та реалізації вищих рівнів розвитку її рольового еквіваленту; в) пропозиції альтернативного до наявної деструктивної архетипової схильності рольового еквіваленту, підборі та активізації перспективної соціальної ролі, що корелює з елементами наявної архетипової схильності

  • Стосовно ж реалізації мети нашої статті – виявити стійкі функції, принципи, елементи, які при будь-якому реформуванні освітня сфера, зокрема, педагогічна, в жодному разі не повинна втрачати, які повинні бути збереженими при будь-якій системі освіти – то ми виділимо в її підсумку як мінімум шість гуманітарних завдань освіти на «сьогодні, завтра і завжди» в якості її архетипної основи: zzПо-перше, це архетип неперервності освіти

Read more

Summary

Introduction

Безперечно, що у русі, в розвитку знаходяться у ХХІ столітті соціальні інститути інформаційного суспільства – але чи знаходиться у розвитку особистість, як змістовний споживач пропозицій соціальних інститутів, і в чому полягає користь для цього споживача від існування інституту освіти, якщо трактування освіти полягатиме лише у здобутті чітко форматованої у межах задокументованих навчальних ресурсів інформації з мінімізацією ролі самих освітян? Ці питання постають зараз перед освітньою спільнотою. Всі ці методи виявили б, на нашу думку, базові функції освітньої діяльності в контексті її основного соціального завдання: формування соціально свідомої особистості.

Objectives
Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.