Abstract
У лекції наведені сучасні міжнародні рекомендації з діагностики гіпопітуїтаризму у дітей, зокрема правила проведення стимуляційних тестів для діагностики гіпосоматотропізму, вторинного гіпогонадизму й гіпокортицизму. Обґрунтовано використання антимюллерова гормона та інгібіну В у діагностиці різних форм гіпогонадизму. Рекомендовано впровадження генетичних методів дослідження з метою встановлення коректного діагнозу, призначення відповідного лікування й проведення медико-генетичної консультації членів сім’ї.
Highlights
Genetic methods are also recommended to make a correct diagnosis, to prescribe a proper treatment and to provide a medical and genetic counseling of family members
Wu W., Cogan J.D., Pfaffle R.W. et al Mutations in PROP1 cause familial pituitary hormone deficiency // Nat. Genet
Summary
У лекції наведені сучасні міжнародні рекомендації з діагностики гіпопітуїтаризму у дітей, зокрема правила проведення стимуляційних тестів для діагностики гіпосоматотропізму, вторинного гіпогонадизму й гіпокортицизму. Що ізольована оцінка фізіологічної секреції СТГ дитини (базальний рівень, спонтанна нічна секреція, дослідження секреції під час фізичного навантаження тощо) не можуть слугувати діагностичними критеріями СТГ-недостатності, тому для її підтвердження необхідно проводити стимуляційні тести (з клофеліном, інсуліном, аргініном, глюкагоном тощо). Оскільки жоден тест не має 100% доказовості, для більш вірогідного діагнозу слід проводити не менше від двох стимуляційних тестів з визначенням рівня СТГ у різних часових точках Під час проведення стимуляційних тестів можна отримати некоректні результати за умови наявності в дитини некомпенсованого гіпотиреозу (первинного, вторинного), несприятливих психосоціальних чинників розвитку дитини (незадовільне харчування, погані стосунки в сім’ї), у хворих з ожирінням, затримкою статевого розвитку в препубертатному періоді, під час вживання глюкокортикоїдів або психотропних засобів Під час проведення стимуляційних тестів можна отримати некоректні результати за умови наявності в дитини некомпенсованого гіпотиреозу (первинного, вторинного), несприятливих психосоціальних чинників розвитку дитини (незадовільне харчування, погані стосунки в сім’ї), у хворих з ожирінням, затримкою статевого розвитку в препубертатному періоді, під час вживання глюкокортикоїдів або психотропних засобів (табл. 2)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have