Abstract
Местные анестетики (МА), как и все другие медикаменты, могут вызвать нежелательные явления. В отличие от крайне редких (приблизительно 1 : 1 000 000) аллергических реакций на МА интоксикация местными анестетиками (ИМА) значительно более вероятна (инцидентность приблизительно 1 : 1000), особенно с относительно высокими дозами, применяемыми для эпидуральных или больших блокад нервов. Лечение тяжелой ИМА от современных анестетиков мощного и длительного действия (например, бупивакаины) было очень трудным и почти безнадежным до успешного «липидного спасения» довольно высокими внутривенными дозами липидной эмульсии у крыс в 1998 году, затем у пациентов в 2006 году. Этот революционный метод (20% липидная эмульсия болюсом 100 мл в течение 2–3 минут, затем инфузией 200–250 мл в течение 15–20 хвилин, если не восстановится стабильность гемодинамики — рассмотреть повторный болюс или ускорение инфузии), образно названный «серебряной пулей» против ИМА, сначала рекомендовался лишь как средство отчаяния в случае безуспешной реанимации. Однако рекомендации Американского общества региональной анестезии 2010, 2012 и 2017 годов последовательно становились все менее консервативными, и теперь «липидное спасение» рекомендуется при первых признаках серьезной ИМА, сразу после обеспечения проходимости дыхательных путей. Вывод: один литр 20% липидной эмульсии должен находиться на каждом рабочем месте, где выполняют эпидуральную анестезию или большие блокады нервов высокими дозами МА.
Highlights
Цей революційний метод (20% ліпідна емульсія болюсом 100 мл упродовж 2–3 хвилин, потім інфузією 200–250 мл упродовж 15–20 хвилин, якщо не відновиться стабільність гемодинаміки — розглянути повторний болюс чи пришвидшення інфузії), образно названий «срібною кулею» проти інтоксикація місцевими анестетиками (ІМА), спершу рекомендувався лише як засіб відчаю у випадку безуспішної реанімації
У клініці Бірмінгема (Велика Британія), що приймає для обстеження пацієнтів із підозрою на періопераційні реакції гіперчутливості, за сім років підтверджені 173 реакції, опосередковані імуноглобуліном Е [5]: перше місце (65 пацієнтів) посіли міорелаксанти, друге (54 пацієнти) — антибіотики, третє (15 пацієнтів) — хлоргексидин, четверте (12 пацієнтів) — синій патентований V, п’яте (10 пацієнтів) — латекс, лише наприкінці списку — гелофузин, опіоїди (2 реакції на фентаніл і 1 на морфін) і місцеві анестетики (2 реакції на лідокаїн і 1 на бупівакаїн)
На відміну від більшості інших ліків місцеві анестетики впорскуються в місці дії, тобто поряд із нервами
Summary
Місцеві анестетики (МА), як і всі інші ліки, можуть спричинити небажані явища. На відміну від украй рідкісних (приблизно 1 : 1 000 000) алергічних реакцій на МА інтоксикація місцевими анестетиками (ІМА) є значно більш вірогідною (інцидентність приблизно 1 : 1000), особливо з відносно високими дозами, вживаними для епідуральних або великих блокад нервів. Лікування тяжкої ІМА від сучасних анестетиків потужної та довготривалої дії (наприклад, бупівакаїну) було дуже складним і майже безнадійним до успішного «ліпідного порятунку» доволі високими внутрішньовенними дозами ліпідної емульсії у щурів у 1998 році, потім у пацієнтів у 2006 році. Висновок: один літр 20% ліпідної емульсії має бути наявний на кожному робочому місці, де виконують епідуральну анестезію або великі блокади нервів високими дозами МА. Ключові слова: анестетики місцеві; системна токсичність; ліпідні емульсії; огляд
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
