Abstract
Про питоме і запозичене в українській граматичній термінології
Highlights
Звернено особливу увагу на особливості функціонування терміноодиниць-синонімів у згаданий період
The article focuses on the idea of the continuity
Attention is focused on the fact that the active scientific contacts between Ukrainian and foreign scholars in certain fields of knowledge contribute to the development of common principles and traditions in the normalization of the ratio in its national terminology systems, specific and borrowed in favor of the national
Summary
У статті акцентовано увагу на ідеї неперервності розвитку термінологічної діяльності українських граматистів, починаючи від найдавнішого періоду ХІV–ХVІІ ст. до сьогодення. Спочатку в західноукраїнських землях, де українська мова не зазнавала утисків щодо свого функціонування, а з початку ХХ ст., коли було знято заборону українського друкованого слова і розширено функціонування української мови і в східноукраїнських землях, розпочинається активне випрацювання української наукової термінології, у тому числі й граматичної, на національній основі. Як зазначають дослідники, запозичення термінів (у тому числі й інтернаціоналізмів) є виправданим, якщо в науці не було і ще немає своєї назви для позначення поняття або коли виникає потреба розширення змісту вже відомого, наявного у мові національного терміна. Що мають інтернаціональну основу, як граматика, морфологія, синтаксис, дериватологія, морфема, афікс, префікс, суфікс, флексія, грамема, парадигма, вокатив, інфінітив, предикатив, компаратив, валентність, аспектуальність, адвербіалізація та багатьох інших годі собі уявити сучасне наукове дослідження з граматики української мови.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
