Abstract
Виробнича типологія і сільськогосподарське районування – один із найдавніших і найактуальніших напрямів географічної науки, який намагається вирішити проблему відповідності наявної спеціалізації природним можливостям території. На сьогодні спеціалізація головного масиву господарств лісостепової зони (понад 85 % загальної кількості) наближається до монокультурної (виробництво зернових та олійних культур). Це стало наслідком того, що ринкова економіка за останні 20 років об’єктивно «вимила» з переліку галузей спеціалізації галузі тваринництва, які завжди (за рахунок органічних добрив) забезпечували екологічну стабільність агроекосистем. Сучасні ж дослідження з енергетики агроекосистем свідчать про можливість екологізації сільськогосподарського виробництва саме за рахунок диверсифікації його спеціалізації. Об’єктивні умови для цього створює сама природа, «закладаючи» в кожний природний ландшафт відповідний агрокліматичний потенціал. Головне завдання пропонованої статті - відповідь на запитання: наскільки реальна спеціалізація сільськогосподарських підприємств Харківської області відрізняється від природно зумовленої. Визначним бачиться те, що подібні дослідження автор проводив на території області (в руслі написання кандидатської дисертації) 30 років тому. Це дало змогу порівняти стан агроекосистем тридцятирічної давнини з теперішнім. Стаття стала продовженням авторського циклу праць, присвячених дослідженню впливу виробничої типології сільського господарства на екологічний стан агроекосистем.
Highlights
This was a consequence of the fact that the market economy
Modern studies on the energy of agroecosystems show the possibility of environmentalization of agricultural production
The main task of the proposed article is the answer to the question - how much the real specialization of agricultural enterprises
Summary
Сільськогосподарське районування Харківської області: географічна проблема – екологічні наслідки. Виробнича типологія і сільськогосподарське районування – один із найдавніших і найактуальніших напрямів географічної науки, який намагається вирішити проблему відповідності наявної спеціалізації природним можливос-. «вимила» з переліку галузей спеціалізації галузі тваринництва, які завжди (за рахунок органічних добрив) забезпечували екологічну стабільність агроекосистем. Сучасні ж дослідження з енергетики агроекосистем свідчать про можливість екологізації сільськогосподарського виробництва саме за рахунок диверсифікації його спеціалізації. Головне завдання пропонованої статті - відповідь на запитання: наскільки реальна спеціалізація сільськогосподарських підприємств Харківської області відрізняється від природно зумовленої. Що подібні дослідження автор проводив на території області (в руслі написання кандидатської дисертації) 30 років тому. Стаття стала продовженням авторського циклу праць, присвячених дослідженню впливу виробничої типології сільського господарства на екологічний стан агроекосистем. Ключові слова: географічний, сільськогосподарський, типологія, районування, агрокліматичний, агроекосистема. Agricultural Districts of the Kharkiv Region: Geographical Issues - Environmental Consequences
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
