Abstract

У статті проаналізовано текстові заміни в рукописі казань ≪Вѣнецъ Хв̃ъ≫ А. Радивиловського порівняно з його стародруком (друкарня Києво-Печерської лаври, 1688). На основі їх порівняння встановлено такі типи змін: лексичні, фонетико-орфографічні, граматичні заміни; особливості цитування джерел; зміна модальних параметрів висловлювання; звуження діалогічності. Найбільше таких замін стосується лексики, переважно окремих слів у тексті. Вони зредаговані в рукописі та здебільшого перенесені у стародрук. Проаналізовано лексичні заміни в контексті, розкрито їх фіксацію в тогочасних словниках, історичних лексикографічних працях. Схарактеризовано, що переважають заміни окремих латинізмів і зрідка полонізмів, фіксуються окремі заступлення української лексики. Замість них використовувалися церковнослов’янізми та книжна українська лексика. Причини таких замін, передусім активніше використання церковнослов’янізмів, зумовлені соціокультурною ситуацією в Україні наприкінці ХVІІ ст., спробою поширити книгу та отримати суспільний запит на неї в Україні, а також Росії. У рукописі А. Радивиловського зафіксовано лексеми, які не засвідчені в тогочасних словниках, або їхнє значення відрізняється від перекладу тогочасних лексикографів. Виявлений лексичний матеріал є фіксацією еволюції літературної норми староукраїнської мови, розвитку синонімічності, розрізненням слововживання в проповіді за її ознаками традійності / інноваційності, конвенційності / неконвенційності.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call