Оцінка андрогенного статусу у чоловіків, хворих на первинний гіпотиреоз

T.I Krytskyi

doi:10.22141/2224-0721.14.3.2018.136427

Abstract

Актуальність. Роль андрогенного дефіциту в чоловіків як чинника патогенезу багатьох соматичних захворювань не викликає сумнівів. Взаємодія тиреоїдних і статевих гормонів при гіпотиреозі у чоловіків дотепер залишається предметом дискусій. Мета. Оцінка андрогенного статусу в чоловіків із первинним гіпотиреозом залежно від його тривалості та стану компенсації. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 45 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили в процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернополя. Результати. Знижений уміст загального тестостерону (зТ) виявлено у 42,2 % обстежених із гіпотиреозом. При цьому у 17,8 % пацієнтів рівень зТ у крові був нижчим 8,0 нмоль/л, а в 11 (24,4 %) чоловіків показник перебував у межах від 8,0 до 12,0 нмоль/л. За результатами визначення вмісту вільного тестостерону частота лабораторного гіпогонадизму в чоловіків, хворих на гіпотиреоз, виявилася вищою, ніж за результатами визначення зТ. Ступінь компенсації гіпотиреозу вірогідно не впливав на середні рівні гонадотропних і статевих гормонів. Висновки. Рівні глобуліну, що зв’язує статеві гормони, були вірогідно зниженими у 46,7 % хворих на гіпотиреоз порівняно з показниками контрольної групи. Середні рівні естрадіолу в обстежених хворих вірогідно не відрізнялися від середніх показників чоловіків контрольної групи. Отримані дані можуть свідчити про поєднане ураження центральної та периферичної ланок гіпофізарно-гонадної системи у чоловіків із гіпотиреозом.

Highlights

Role of androgenic deficiency in men as a factor of disease pathogenesis is beyond doubt
При цьому рівні ФСГ, ЛГ і пролактину у чоловіків із гіпотиреозом перебували в межах нормальних вікових значень і вірогідно не відрізнялися від аналогічних показників чоловіків конт рольної групи
Аналіз рівнів ЛГ у крові залежно від стану компенсації гіпотиреозу засвідчив, що середні рівні гормону вірогідно не відрізнялися від показників осіб контрольної групи та пацієнтів із гіпотиреозом у стані медикаментозної компенсації метаболічних порушень

Summary

Матеріали та методи

Під спостереженням перебувало 45 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років, а також 25 практично здорових чоловіків, які сформували контрольну групу. Встановлено вірогідне зниження середнього рівня зТ у крові пацієнтів із гіпотиреозом порівняно з показником чоловіків контрольної групи (р < 0,05). При цьому у 8 (17,8 %) пацієнтів із гіпотиреозом рівень зТ у крові був нижчим 8,0 нмоль/л (ознака абсолютного дефіциту тестостерону), а в 11 (24,4 %) чоловіків показник перебував у межах від 8,0 до 12,0 нмоль/л (часткова андрогенна недостатність). У процесі обстеження також встановлено вірогідне зниження середнього рівня бТ у крові у пацієнтів із гіпотиреозом Середні рівні Е2 в обстежених із гіпотиреозом вірогідно не відрізнялися від середніх показників чоловіків контрольної групи При цьому рівні ФСГ, ЛГ і пролактину у чоловіків із гіпотиреозом перебували в межах нормальних вікових значень і вірогідно не відрізнялися від аналогічних показників чоловіків конт рольної групи. При аналізі індивідуальних рівнів ЛГ встановлено, що нормальні показники гормону відзначалися у 26 (57,8 %), знижені — у 14 (31,1 %)

Гіпотиреоз n р

Findings

Оценка андрогенного статуса у мужчин с первичным гипотиреозом