Abstract
У статті розглядається неокорпоративізм як механізм забезпечення стабільних та продуктивних взаємовідносин держави і суспільства. Ключову роль у системі цих взаємовідносин відіграють групи інтересів, які репрезентують головних акторів цього процесу – бізнес та громадянське суспільство. Діяльність таких груп інтересів, що шукають шляхи впливу на процес прийняття рішень і на переорієнтацію владних структур відповідно до інтересів своїх членів, є фактором повсякденного політичного життя України. Тому тема неокорпоративізму все більше привертає увагу вчених, постійно зростає кількість теоретичних і дослідницьких робіт присвячених розгляду досвіду неокорпоративізму на Заході і аналізу взаємодії груп інтересів і держави в умовах переходу до неодемократії. Автор робить висновок, що українській державі слід створити правову нішу для легітимного функціонування підприємницьких спілок та асоціацій, що зможуть легітимно впливати на політику державних органів і визначити, з одного боку, допустимий оптимум коридору економічної свободи, а з іншого - максимально вмонтувати механізми ринкового саморегулювання в структури реалізації функцій держави.
Highlights
Постійний інтерес учених до теми неокорпоративізму викликаний також низкою актуальних факторів до числа яких можна віднести успішне існування і розвиток системи неокорпоративізму в країнах Західної Європи, формування неокорпоративних принципів організації в органах управління Європейського Союзу [10]
Оскільки термін «неокорпоративізм» прийшов до нас із Заходу, то природно виділити зарубіжну літературу, переважно англомовну, що аналізує в теоретичному плані питання про групи інтересів і оцінює специфіку та характер їх впливу на процес прийняття рішень державними органами (Г.Лембрух, Ф.Шміттер, З.Бжезинський, Л.Ша піро, Г.Скіллінг, В.Брус, Дж.Ехолс, А.Болл, Ф.Міллард, Р.Хейг, М.Хер роп та ін.)
Країні необхідна державна політика спрямована на інституціалізацію корпоративного представництва всіх груп підприємців, на деполітизацію діалогу влади та бізнесу, а також на «рівновіддаленість» держави від бізнесу [7]
Summary
Постійний інтерес учених до теми неокорпоративізму викликаний також низкою актуальних факторів до числа яких можна віднести успішне існування і розвиток системи неокорпоративізму в країнах Західної Європи, формування неокорпоративних принципів організації в органах управління Європейського Союзу [10]. Актуальність вивчення проблеми неокорпоративізму затребувана і все більш зростаючою в Україні роллю різного роду груп інтересів, які багато в чому визначають характер взаємовідносин між суспільством і державою та особливості трансформації системи влади. Діяльність груп інтересів, що шукають шляхи впливу на процес прийняття рішень і на переорієнтацію владних структур відповідно до інтересів своїх членів, є фактором повсякденного політичного життя України.
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
