ВИВЧЕННЯ УМОВ ЕКСТРАКЦІЇ ДЕКСТРОМЕТОРФАНУ ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ

Abstract

Мета роботи. Вивчити умови екстракції (ефективний екстрагент, рН середовища, сторонні електроліти) декстрометорфану з водних розчинів.
 Матеріали і методи. Дослідження виконані із субстанцією декстрометорфану гідроброміду (серія № 6700-34-1, Fagron GmbH & Co. KG, Німеччина). У роботі використовували реактиви: хлороформ, діетиловий етер, гексан, натрію хлорид, амонію сульфат; 0,1 М розчини хлоридної кислоти і натрій гідроксиду. Спектрофотометричні вимірювання проводили на спектрофотометрі Lambda-25 (PerkinElmer, USA), вимірювання рН розчинів – на іономірі моделі АІ-123.
 Результати й обговорення. Досліджено умови екстракції декстрометорфану з водного середовища (рН 3-12) різними органічними розчинниками. Встановлено, що найвищий ступінь вилучення декстрометорфану (82,64 %) досягається при екстрагуванні  хлороформом з лужних водних розчинів (pH 10). Вилучення декстрометорфану з водного розчину гексаном спостерігається починаючи з рН 5. Це дозволяє використовувати гексан, як екстрагент для очищення органічних витяжок, отриманих при ізолюванні декстрометорфану з біологічного матеріалу. Додавання в екстракційну систему електролітів-висолювачів супроводжується підвищенням ступеня вилучення декстрометорфану з кислих розчинів хлороформом, діетиловим ефіром та гексаном і не впливає на ефективність його екстракції з лужних розчинів.
 Висновки. Найбільш ефективним екстрагентом декстрометорфану з водних лужних розчинів (рН 10) є хлороформ. Гексан рекомендується використовувати для очищення органічних витяжок від домішок з слабко кислого середовища (рН 5). Застосування електролітів-висолювачів під час екстрагування декстрометорфану буде дещо підвищувати ступінь вилучення з слабко кислих розчинів і не впливатиме на ефективність вилучення з лужних.