Abstract
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуально-особистісних криз.
 Процедура дослідження. Впродовж 2018-2019 рр. було проведене онлайн-опитування 518 респондентів віком 16-20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії.
 Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської.
 У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі.
Highlights
Обсценна лексика існує з давніх часів, але в останнє сторіччя вона перетворилась в значущий психолінгвістичний феномен, що цікавить соціологів, психологів, культурологів та мовознавців
Цей термін об’єднує лайливі вирази, які в звичайних комунікативних ситуаціях вважаються недоречними чи неприйнятними
Обсценна лексика як зворотній бік мовної норми еволюціонує, розвивається разом із загальним розвитком суспільства
Summary
Можливості психолінгвістичного дослідження обсценного мовлення суттєво обмежені відсутністю надійних методів діагностики. Тавровецькою була розроблена й апробована анкета для з’ясування функцій ненормативної мовленнєвої лексики серед молоді (Тавровецька, 2018). Ми вдосконалили цей інструмент: уточнили й конкретизували окремі питання, здійснили переклад анкети англійською, російською та польською мовами для застосування в крос-культурній вибірці. Було проведене онлайн-опитування серед молоді п’ятьох країн з різними передумовами формування мовленнєвої культури. Участь у досліджені була добровільною, запрошення поширене в соціальних мережах Fasebook і Twitter (ми мотивували до участі в короткому, цікавому дослідженні, гарантуючи учасникам анонімність і використання отриманих даних виключно з науковою метою). Для збору та зберігання відповідей використаний сервіс forms.google.com. Загалом до опитування було залучено 518 добровольців віком від 16 до 20 років (середній вік 18,2), студентів закладів вищої освіти та учнів середніх закладів освіти. Для обробки отриманого масиву даних використано частотний аналіз. Статистична значущість відмінностей в групах перевірена за допомогою критерію узгодженості χ2 Пірсона (у випадку номінальних шкал) та U-критерію Манна-Уітні (у випадку інтервальних шкал)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
