Короткоцепочечные жирные кислоты: роль в развитии синдрома раздраженного кишечника

I.Ya. Budzak,Yu.M. Stepanov,I.A. Klenina

doi:10.22141/2308-2097.53.1.2019.163458

Abstract

В статье рассматриваются вопросы патогенеза синдрома раздраженного кишечника. Проведен короткий анализ вероятных факторов развития синдрома раздраженного кишечника. Отдельно рассмотрена роль кишечной микрофлоры и вклад короткоцепочечных жирных кислот в процессы, происходящие при синдроме раздраженного кишечника. Проанализованы исследования различных авторов относительно короткоцепочечных жирных кислот. Показаны результаты собственных исследований, в которых опеределялось содержание в кале короткоцепочечных жирных кислот у больных с синдромом раздраженного кишечника. Было выявлено существенное повышение содержания короткоцепочечных жирных кислот, особенно при диарейной форме синдрома раздраженного кишечника.

Highlights

The article deals with the concepts of irritable bowel syndrome
the contribution of short-chain fatty acids to the processes occurring in the irritable bowel syndrosme are considered in detail
There were analyzed the studies of different authors concerning short-chain fatty acids

Summary

ГАСТРОЕНТЕРОЛОГIЯ GASTROENTEROLOGY

Окремо розглянута роль кишкової мікрофлори та внесок коротколанцюгових жирних кислот у процеси, що відбуваються при синдромі подразненого кишечника. У яких визначався вміст коротколанцюгових жирних кислот у хворих на синдром подразненого кишечника. Було виявлено суттєве підвищення вмісту в калі коротколанцюгових жирних кислот, особливо при діарейній формі синдрому подразненого кишечника. Імовірним є порушення проникності епітелію кишечника у хворих на СПК. Що у хворих із СПК у слизовій оболонці кишечника підвищується експресія рецепторів, які розпізнають специфічні субстанції, пов’язані з мікрофлорою [16]. При підвищеній проникності кишкового епітелію виникають умови для проходження антигенів через епітеліальний бар’єр, що викликає надмірну стимуляцію імунної системи слизової кишечника. Порушена мікрофлора кишечника активує імунну відповідь у слизовій оболонці, що підвищує проникність кишкового епітелію, активує ноцицептивні сенсорні шляхи й викликає порушення в ентеральній нервовій системі [18]. Важливим доказом взаємозв’язку між СПК і кишковим дисбіозом є доведений позитивний вплив пробіотиків на симптоматику СПК

За рахунок чого кишкова мікрофлора взаємодіє з макроорганізмом?

Матеріали та методи

Результати та обговорення