СИСТЕМА ЕКЗЕКУТИВНИХ ФУНКЦІЙ ЯК НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ КОРЕЛЯТ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Abstract

В цій статті йдеться про нейропсихологічні кореляти толерантності до невизначеності. Фокус дослідницької уваги зосереджено перш за все на вивченні екзекутивних функцій (які забезпечуються роботою структур префронтальної кори головного мозку). Наводяться результати всебічного теоретичного аналізу екзекутивних функцій в контексті толерантності до невизначеності. Для забезпечення повноцінного розгляду екзекутивних функцій у якості нейропсихологічного кореляту толерантності до невизначеності, здійснено огляд адаптивного значення функцій орбітофронтальної кори, дорсолатеральної кори та вентромедіальної кори. В центрі уваги опиняються перш за все такі екзекутивні функції, як планування, вибір, дотримання та зміна поведінкової стратегії, забезпечення спонтанності та гнучкості поведінки (аспекти толерантності до невизначеності, які забезпечує дорсолатеральна кора); орієнтація на майбутнє та гальмування автоматичних реакцій (аспекти толерантності до невизначеності, які забезпечує орбіто-фронтальна кора); система «соматичних маркерів», яка тісно пов’язана з прийняттям рішень в ситуаціях, коли експліцитне научіння недоступно (аспект толерантності до невизначеності, який забезпечується функціонуванням вентромедіальної кори). Таким чином, для подальшого дослідження нейропсихологічних корелятів толерантності до невизначеності пропонується зосередити увагу на екзекутивних функціях вентромедіальної кори – системі «соматичних маркерів». На підставі проведеного теоретичного аналізу можна стверджувати, що система «соматичних маркерів» активується саме в умовах, коли необхідно приймати рішення, для яких бракує експліцитної інформації (а саме: адаптивні рішення). Використання діагностичних методик, які мають детальну інструкцію та суттєво структурований стимульний матеріал не рекомендовано для вивчення нейропсихологічних корелятів толерантності до невизначеності. Головна умова достовірної діагностики толерантності до невизначеності – використання психодіагностичних методик, які включають амбівалентні стимули. &nbsp