Abstract

У статті наведено результати клініко-променевого обстеження 65 пацієнтів із раннім ревматоїдним артритом із тривалістю суглобового синдрому до 12 місяців. Про­аналізовано частоту виявлення ерозій при стандартній рентгенографії кистей та магнітно-резонансній томографії (МРТ) залежно від клінічних і лабораторних особливостей. Розроблено стандартний протокол обстеження та послідовність оцінки зображень. МРТ є більш інформативним методом топічної діагностики ранніх артритів порівняно із стандартною рентгенографією. При ранньому ревматоїдному артриті МРТ дозволила діагностувати ерозивні зміни в суглобах у 36 пацієнтів із 65, що значуще більше, ніж при звичайному рентгенологічному дослідженні (2 пацієнти з 65). За допомогою МРТ ерозивні зміни в суглобах кистей було діагностовано за 12 місяців до їх виявлення на рентгенограмах, найбільш значущі відмінності у визначенні деструктивних змін спостерігаються в ділянці кісток зап’ястка та головок п’ясткових кісток. Частота виявлення ерозій при МРТ кисті корелювала із серопозитивністю за антитілами до цитрульованих білків та не залежала від активності процесу за DAS28.

Highlights

  • Частота виявлення ерозій при магнітнорезонансній томографії (МРТ) кисті корелювала із серопозитивністю за антитілами до цитрульованих білків та не залежала від активності процесу за DAS28

  • magnetic resonance imaging (MRI) made it possible to diagnose erosive changes in the joints of 36 patients out of 65 in early rheumatoid arthritis that is significantly greater than with conventional X-ray examination (in 2 patients out of 65)

Read more

Summary

Матеріал та методи дослідження

Усім хворим проведено стандартне рентгенологічне дослідження кистей у прямій (передньо-задній) проекції з використанням стандартних режимів. Для виконання знімку кисті в прямій долонній проекції використовували таку укладку. Для візуалізації ерозій використовували 16 суглобів і кісток кожної кисті: ІІ–V проксимальні міжфалангові суглоби, І–V п’ястково-фалангові суглоби, І зап’ястково-п’ястковий суглоб, І міжфаланговий суглоб, трапецієподібна, човноподібна, напівмісяцева, променева і ліктьова кістки. Для оцінки звуження суглобових щілин використовували 15 суглобів кожної кисті: ІІ–V проксимальні міжфалангові суглоби, І–V п’ястково-фалангові суглоби, ІІІ–V зап’ястковоп’ясткові суглоби, човноподібно-трапецієподібний суглоб, головчато-човноподібно-напівмісячний суглоб, променево-зап’ястковий суглоб [13]. Зап’ясток знаходився в нейтральному положенні, паралельно площині столу, кисть із випрямленими пальцями — у положенні пронації. У такому положенні кисть фіксували тильними подушками й боковими валиками з метою виключення рухових артефактів і спотворення зображення. Дослідження проводили з довенним уведенням контрастного агента, що містить гадопентетату димеглумін (Gd-DTPA), із розрахунку 0,1 ммоль на 1 кг маси пацієнта. Клініко-лабораторна характеристика пацієнтів із раннім ревматоїдним артритом, які включені в дослідження

Кількість пацієнтів
Результати дослідження та їх обговорення
Звуження суглобової щілини
Сума балів
Список літератури
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call