Abstract
Цель: изучить особенности морфофункциональных характеристик сердечно-сосудистой системы у детей и подростков с нарушениями ритма, а также основные нейрогуморальные факторы, сопровождающие формирование вторичной аритмогенной кардиомиопатии (вАКМП) у этой категории пациентов, а также установить эффективность терапевтических комплексов для восстановления нарушенных структуры и функции сердца у подростков с вАКМП. Материалы и методы. Обследовано 134 подростка в возрасте 13–18 лет с нарушениями ритма и проводимости, без органической патологии сердца, из них 55 (41,0 %) девушек и 79 (59,0 %) юношей. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы обследовали с помощью электрокардиографии, ультразвукового исследования. Для оценки активности симпатоадреналовой системы (САС) проводили исследование катехоламинов (норадреналин, адреналин) в моче. Исследование системы «ренин — ангиотензин — альдостерон» (РААС) включало определение активности ренина плазмы, содержания ангиотензина II и альдостерона в периферической венозной крови. Изучение субклинического воспаления включало определение в крови ФНО-a, ИЛ-1b, ИЛ-6. Для восстановления нарушенной функции сердца были использованы терапевтические комплексы патогенетического или метаболического действия. Результаты. Установлено, что длительно существующие у ребенка любого возраста нарушения ритма способствуют развитию вАКМП, проявлением которой является ремоделирование миокарда с расширением полостей и нарушениями в первую очередь диастолической, а затем и систолической его функции. Установлено, что дезадаптивное ремоделирование миокарда сопровождается снижением вариабельности сердечного ритма, повышением активности САС и РААС, а также провоспалительных цитокинов. Использование комплекса патогенетической терапии, а именно препаратов из группы ингибиторов АПФ и бета-адреноблокаторов, более эффективно способствует восстановлению морфофункциональных параметров сердца, нормализации показателей нейрогуморальных систем и факторов субклинического воспаления. Выводы. Дети с признаками вАКМП требуют более активного наблюдения и назначения препаратов, предупреждающих прогрессирование дисфункции миокарда, а также средств его метаболической поддержки.
Highlights
To study the peculiarities of the morphofunctional characteristics of the cardiovascular system in children and adolescents with rhythm disturbances, as well as the main neurohumoral factors that accompany the formation of secondary arrhythmogenic cardiomyopathy in this category of patients as well as to establish the effectiveness of therapeutic complexes in restoring the disturbed structure and function of the heart in adolescents with aCMP
Аналіз основних морфофункціональних характеристик серця у підлітків із різними варіантами аритмій показав, що незалежно від характеру порушень ритму та провідності відбувається зміна лінійних і об’ємних показників серця, що характеризує процеси ремоделювання міокарда з формуванням
Показники систем нейрогуморальної регуляції в підлітків із вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) на тлі патогенетичної та кардіометаболічної терапії, M ± m
Summary
Проведено обстеження 134 підлітків [13–18] років із порушеннями ритму та провідності, без органічної патології серця, із них 55 (41,05) дівчат і 79 (59,0 %) юнаків. Ультразвукове та допплерівське дослідження серця (ЕхоКГ, допплер-ЕхоКГ) проводилося в М- та В-режимах, а також у режимі постійнохвильового й кольорового сканування конвексним датчиком частотою 5 МГц на апараті цифрової системи ультразвукової діагностики SA-8000 Live (фірми «Medison», Корея) за стандартною методикою. З метою діагностики хронічних порушень ритму й провідності серця та для оцінки варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводилося добове моніторування ЕКГ за допомогою апарата ЕС-3Н/ АВР з програмним забезпеченням CARDIOSPY фірми «Labtech» (Угорщина). Для оцінки функціонального резерву серцево-судинної системи в дітей з аритміями проводився також тест «6-хвилинна ходьба». Дослідження системи «ренін — ангіотензин — альдостерон» (РААС) включало визначення активності реніну плазми (АРП), вмісту ангіотензину II (А II) й альдостерону (Альд) в периферичній венозній крові за допомогою радіоімунологічного аналізу, що проводили на гамма-лічильнику «Наркотест». Дослідження проведено з урахуванням основних положень і згідно з етичними та морально-правовими нормами уставу Української асоціації з біоетики та нормами GCP (1992), GLP (2002), принципами Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи із прав людини та біомедицини
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
