Abstract
Актуальність. Своєчасна й достатня медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом визначає ефективність запобігання його прогресуванню, покращення серцево-судинного й ниркового прогнозу. Мета: вивчення ефективності різних схем медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом. Матеріали та методи. Обстежено 37 дітей віком 11–17 років із хронічним пієлонефритом поза періодом загострення. Перша група (17 пацієнтів) отримувала базисну терапію хронічного пієлонефриту, що включала інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) еналаприл; друга група (20 пацієнтів) крім стандартної терапії з іАПФ отримувала внутрішньовенну інфузію L-аргініну, а потім його пероральний розчин. Результати. У пацієнтів першої групи зареєстровано тенденцію до збільшення без вірогідної відмінності від стану до лікування значень діаметра плечової артерії в спокої (2,4 ± 0,1 мм), у фазу максимальної вазодилатації (2,9 ± 0,1 мм). Приріст діаметра плечової артерії після лікування вірогідно збільшився порівняно зі значенням до лікування (12,00 ± 0,39 мм). Лінійна швидкість кровотоку в стані спокою зменшувалась статистично незначуще (146,90 ± 1,13 см/с). У пацієнтів другої групи зареєстровано вірогідне збільшення порівняно з вихідним значенням діаметра плечової артерії в спокої (2,80 ± 0,13 мм) і у фазу максимальної вазодилатації (3,40 ± 0,14 мм). Приріст діаметра плечової артерії після лікування вірогідно не відрізнявся від фізіологічної норми (17,20 ± 0,41 мм). Лінійна швидкість кровотоку в стані спокою наближалась до значення в групі контролю без вірогідної різниці (141,20 ± 1,16 см/с). У цілому покращання функціонального стану ендотелію судин відбулося в групах на 26,9 і 47,8 % відповідно. Висновки. У хворих на хронічний пієлонефрит без проявів хронічної ниркової недостатності є ефективною монотерапія іАПФ еналаприлом. Для хворих, які мають прояви хронічної ниркової недостатності І–ІІ ступеня, доцільною є комбінована терапія з L-аргініном.
Highlights
And sufficient drug correction of endothelial dysfunction in children with chronic pyelone phritis determines the effectiveness of preventing its progres sion, improves cardiovascular and renal prognosis
У групі дітей із хронічним вторинним пієлонефритом (ХПН) лише 37,8 % пацієнтів мали нормо- та гіперергічний типи реакції на пробу з
Динаміка розподілу варіантів реакції на пробу з ендотелійзалежною вазодилатацією (ЕЗВД) у дітей із хронічним пієлонефритом у процесі лікування була такою
Summary
Нами обстежено 37 дітей віком 11–17 років із хронічним вторинним пієлонефритом (ХПН) із проявами хронічної ниркової недостатності (ХНН) 0–ІІ ступеня поза періодом загострення запально го процесу, в стадії часткової або повної клініколабораторної ремісії. Хворі були розподілені на дві групи: перша (17 дітей) отримувала базисну терапію ХПН, включаючи іАПФ еналаприл. Друга група (20 хворих) крім стандартної терапії з іАПФ отриму вала аргініну гідрохлорид. Аргініну гідрохлорид хворі на ХПН отримува ли у вигляді внутрішньовенної інфузії 4,2% роз чину: дітям до 12 років — 10 мл/кг/добу, після 12 років — 100 мл 1 один раз на день протягом 7 днів. Після проведення довенних інфузій терапію продо вжували пероральним розчином, 1 мл якого містить 200 мг L-аргініну аспартату: дітям до 12 років — по 4 мл, після 12 років — по 5 мл (1,0 г) 3–4 рази на день упродовж 8–14 днів. Враховували вихідні показ ники артеріального тиску, діаметра плечової артерії (ДПА1) і лінійної швидкості кровотоку (ЛШК1), по тім накачували манжету на 50 мм рт.ст.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
