Abstract

Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4–6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). У статті розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. Існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією.

Highlights

  • Для пацієнтів із респіраторними або іншими алергічними симптомами на інгаляційні алергени, що можуть також бути причиною перехресних реакцій на харчові продукти, алергенспецифічна імунотерапія рекомендована тільки для лікування респіраторних симптомів, а не для терапії перехресної харчової алергії

  • Ведення пацієнтів із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією включає в себе елімінацію причинних продуктів, адекватне забезпечення поживними речовинами, а в разі білок­ індукованого ентероколітичного синдрому — забезпечення невідкладного лікування гострих реакцій [33, 34]

  • Є нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на вивчення та аналіз імунних механізмів виникнення харчової алергії задля розроблення новітніх, насамперед дієвих лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією

Read more

Summary

Introduction

— введення додаткових харчових продуктів після 4-місячного віку відповідно до стандартної практики вигодовування та рекомендацій щодо харчування для всіх дітей незалежно від атопічної спадковості [6]. У більшості вже проведених досліджень відзначено позитивний ефект їх застосування як у лікуванні, так і в запобіганні розвитку харчової алергії в дітей.

Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call