Верифікація результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження реакцій порівняльним сполучником as … as) на основі даних англійськомовного веб-корпусу iWeb

Abstract

Метою статті є розроблення методики для верифікації результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження асоціацій англійськомовних респондентів компаративним сполучником as … as) на основі даних веб-корпусу iWeb. Шляхом апробації методики перевірена наукова валідність припущень, що (1) корпусні дані слугують надійною базою для верифікації спрямованих асоціативних експериментів та (2) показники частотності окурентів слів-запитів корелюють із показниками частотності реакцій учасників асоціативних експериментів, тому вивчення корпусних даних може замінити в деяких випадках необхідність проведення асоціативних експериментів узагалі.
 Двоетапна методика дослідження передбачала зіставний аналіз (1) результатів асоціативного експерименту (перша вибірка) з матеріалом словника усталених порівнянь англійської мови (друга вибірка) та (2) даних перших двох вибірок з даними третьої – корпусної – вибірки, яка містить найчастотніші окуренції слів-запитів у компаративних конструкціях [As+Adj+As+Def.Art.+N], [As+Adj+As+Indef.Art.+N] та [As+Adj+As+0Art.+N]. Кореляція першої та третьої вибірок додатково перевірена за допомогою статистичного аналізу (визначення показника χ2).
 Результати. На першому етапі дослідження виявлено помітний розрив між актуальною свідомістю (реакції респондентів) і мовним матеріалом (дані словника). Цей розрив пояснюється різними мовними й культурними чинниками, передусім глобалізацією, редукцією «культурної пам’яті» та тенденцією до економії мовленнєвих зусиль. На другому етапі встановлено, що найбільш частотні окуренти слів-стимулів, які репрезентують образні порівняння, є актуальнішими за матеріал словника. На відміну від останнього, показники окуренцій веб-корпусу iWeb більшою мірою корелюють із показниками реакцій асоціативного експерименту, демонструючи найвищий показник збігів образних порівнянь серед трьох вибірок – 14.4 %. Проте цей показник є занадто низьким, щоб підтвердити наукову валідність згаданих вище припущень.
 Висновки. Здійснена верифікація виявилася недостатньо об’єктивною. Утім, саму ідею такої верифікації не слід відкидати, оскільки кореляцію між даними першої та третьої вибірок довів статистичний аналіз (показник χ2=10.45, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу). Тому асоціативні експерименти можуть бути замінені аналізом корпусних даних, але лише у випадку встановлення актуальності (поширеності) певних мовних одиниць або явищ. Хоча і в цьому випадку слід рахуватися з тим, що результати, отримані шляхом вивчення даних корпусів, принципово відрізнятимуться від результатів експериментів.