ДИНАМІКА І СТРУКТУРА ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ – «ПАСТКА ДИВЕРГЕНТНОСТІ» ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАЙБУТНЬОГО

Abstract

Глобалізована економіка входить у складний період технологічних трансформацій в умовах Четвертої промислової революції. Дослідження провідних міжнародних організацій (UNIDO, UNCTAD, WEF) щодо концептуальних напрямів технологічних перетворень і готовності різних країн світу до майбутніх змін засвідчили їх значне розшарування. Основними драйверами виробництва майбутнього є: «технології та інновації», «людський капітал», «глобальна торгівля», «інвестиції», «інституційне середовище» і «фінансові ресурси».Україну ідентифіковано як «незрілу» країну, тобто таку, що не готова до майбутніх технологічних змін і потребує підвищеної уваги до трансформації інституційного середовища, сфери технологій та інновацій, доступу до фінансів, структури промисловості тощо. «Незрілість» української економіки зумовлено кризовим станом інвестиційної діяльності у 2010–2021 рр., коли питома вага капітальних інвестицій у ВВП у середньому становила лише 15,5%. У структурі іноземних та капітальних інвестицій за видами промислової діяльності переважають інвестиції у низькотехнологічні галузі. Питома вага іноземних і капітальних інвестицій в освіту та охорону здоров’я не перевищує 1–1,5% від загального обсягу, що в середньостроковій перспективі може знівелювати якість людського капіталу. За окреслених тенденцій у середньостроковій перспективі в Україні високою є ймовірність формування «пастки дивергентності» технологічного розвитку із загальносвітовими тенденціями формування цифрової економіки та Індустрії 4.0.З огляду на це, Україна потребує активізації державного регулювання у сфері інвестування, розроблення власної унікальної стратегії майбутнього виробництва і трансформації економіки. При цьому можливий подвійний підхід: з переходом окремих галузей на новітню парадигму технологічного зростання, а інших – на модернізацію традиційних технологій.