Особливості формування ефективності землекористування сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану

Abstract

Мета. Метою дослідження є оцінка особливостей формування ефективності використання землі в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в умовах воєнного стану.
 Результати. За даними 2020 та 2022 рр. побудовано регресійні моделі залежності між величиною доходу, витрат та прибутку з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Установлено, що у 2020 р. зростання величини чистого доходу на 1 млн грн сприяло в середньому збільшенню величини прибутку на 146,2 тис. грн, у 2022 р. – на 204,1 тис. грн. Визначено, що зростання загальної величини витрат на 1 млн грн на 100 га сільськогосподарських угідь приводило в середньому у 2020 р. до збільшення чистого доходу на 1301,8 тис. грн, у 2022 р. – на 698,1 тис. грн. Порівняння середніх значень величини прибутку з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь за даними за 2020 р. та 2022 р. за допомогою методу t-Стьюдента дозволило встановити, що середня величина прибутку у 2020 р. дорівнювала 546,2 тис. грн, тоді як у 2022 р. вона дорівнювала 44,1 тис. грн. Подібна різниця робить надійність розбіжностей середніх майже 100 %. Доказом цього є як значення t-Стьюдента (5,067), так і рівень надійності розбіжності середніх (p = 0,000). Установлено суттєву різницю величини витрат на одиницю земельної площі у 2020 р. та 2022 р. Надійність цієї різниці підтверджено через використання критерію t-Стьюдента.
 Наукова новизна. Проведене дослідження дало можливість установити, що збройна агресія рф мала суттєвий вплив на економічну ефективність використання землі. Установлено, що в сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2022 р. істотно скоротилася величина прибутку та витрат на одиницю земельної площі. Величина чистого доходу в номінальному розмірі суттєво не змінилася.
 Практична цінність. На базі проведеного дослідження робиться висновок, що головним завданням підприємств аграрного сектора в умовах воєнного стану повинно залишатися збереження людського капіталу, системи землеробства з метою підтримання родючості ґрунтів, матеріальної бази для подальшого розвитку. Це дасть можливість у період після закінчення воєнних дій швидко відновити обсяги виробництва та запровадити нові технології.