Abstract

Задача прогнозування є однією із пріоритетних задач бізнесу. З ростом інструментарію прогнозування, а також із бурхливим розвитком потужностей комп'ютерної техніки цій задачі приділяють дедалі більше уваги. На сьогодні більшість менеджерів провідних компаній мають змогу застосовувати інформаційні системи на основі складного математичного апарату для аналізу даних. Проте проблема розуміння алгоритмів, закладених в основі таких інформаційних систем, а також правильний підбір моделі прогнозування є важливою проблемою, оскільки некоректні прогнози можуть призвести до прийняття неправильного рішення. Проблема поглиблюється у разі опрацювання недостатньої кількості даних, що характерно для розв'язання низки задач. Зокрема, для розв'язання задач прогнозування попиту на новий товар чи нову послугу організації, зокрема в системах електронної комерції, необхідна достатня кількість даних для реалізації процедур навчання. Проте їх невелика кількість, під час застосування наявних методів, призводить до неточних, некоректних прогнозів. Саме тому виникає потребу удосконалення наявних та пошуку нових рішень розв'язання задачі прогнозування в умовах коротких вибірок даних. У роботі запропоновано новий, розроблений авторами, інструмент обчислювального інтелекту для ефективного розв'язання цієї задачі. Описано нейроподібну структуру для підвищення точності розв'язання задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних. ЇЇ побудовано з використанням штучної нейронної мережі узагальненої регресії та гібридної нейроподібної структури Моделі Послідовних Геометричних Перетворень з RBF ядром. Подано алгоритмічну реалізацію побудови методу подвоєння входів, що знаходиться в основі роботи системи. Проаналізовано процедури підбору оптимальних параметрів для її роботи. Проведено експериментальне моделювання роботи нейроподібної структури для розв'язання задачі прогнозування. Отримані результати показали високу точність її роботи. Ефективність використання розробленої структури підтверджено порівнянням її роботи з наявними – багатошаровим перцептроном, штучною нейронною мережею узагальненої регресії та машиною опорних векторів. Розроблена нейроподібна структура демонструє точність на основі MAPE відповідно у більше ніж 3, 6 та 10 разів вищу порівняно із відомими методами. Розроблену структуру можна використовувати у багатьох сферах, зокрема електронній комерції, бізнес-аналітиці, тощо.

Highlights

  • НЕЙРОПОДІБНА СТРУКТУРА ДЛЯ ЗАДАЧ ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ КОРОТКИХ ВИБІРОК ДАНИХЗадача прогнозування є однією із пріоритетних задач бізнесу. З ростом інструментарію прогнозування, а також із бурхливим розвитком потужностей комп'ютерної техніки цій задачі приділяють дедалі більше уваги

  • Ключові слова: прогнозування; підвищення точності; мережі узагальненої регресії; мережі на основі радіальних базисних функцій; нейроподібні структури Моделі послідовних Геометричних Перетворень (МПГП)

  • Principles for the Implementation of Neural-Like Structures Based on Geometric Data Transformations

Read more

Summary

НЕЙРОПОДІБНА СТРУКТУРА ДЛЯ ЗАДАЧ ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ КОРОТКИХ ВИБІРОК ДАНИХ

Задача прогнозування є однією із пріоритетних задач бізнесу. З ростом інструментарію прогнозування, а також із бурхливим розвитком потужностей комп'ютерної техніки цій задачі приділяють дедалі більше уваги. Описано нейроподібну структуру для підвищення точності розв'язання задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних. Проведено експериментальне моделювання роботи нейроподібної структури для розв'язання задачі прогнозування. У роботі (Tkachenko & Izonin, 2018) описано новий тип нейронних мереж прямого поширення з неітеративним машинним навчання на основі Моделі послідовних Геометричних Перетворень (МПГП) для розв'язання задач регресії. Незважаючи на це, жоден з перелічених інструментів не забезпечує достатньої точності під час розв'язання задачі прогнозування в умовах коротких вибірок даних. Саме тому метою роботи є розроблення гібридної структури обчислювального інтелекту для підвищення точності розв'язання задачі прогнозування в умовах коротких вибірок даних та дослідження її ефективності. Експериментальні дослідження ефективності роботи розробленої нейроподібної структури показали, що найкращу точність прогнозування отримано за значень параметрів: δ = 4, σ = 5 та кількості центрів мас 20.

Машина опорних векторів
Перелік використаних джерел
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call