Abstract

Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації. Похідні молодняки тут займають до 25% загальної площі лісів. Проблема розвитку похідних деревостанів особливо актуальна для сучасної лісової типології в карпатському регіоні. Потребує відображення у типології динамічних тенденцій формування деревостанів, особливо змішаних молодняків. Мета нашого дослідження – пізнання структурних особливостей фітоценозів похідних березових молодняків у цьому районі. Об’єкт дослідження – молодняки I класу віку, що ростуть у басейні р. Лючка. Концептуальною основою нашого дослідження послужило сучасне динамічне розуміння типу лісу як послідовної серії лісових рослинних угруповань у межах однорідних умов місць росту. Застосовано методи еколого-флористичних досліджень школи Браун-Бланке в інтерпретації польської школи фітосоціології. У той же час до уваги брали синтаксономічні узагальнення українських учених. Фактичний матеріал – власні геоботанічні дослідження з фіксацією в рослинних угрупованнях переважної більшості видів. Обробляючи матеріал, головним чином до уваги брали види, що мають діагностичне значення для виділення синтаксонів рослинних угруповань. Молоді деревостани висотою 8–12 м та зімкненістю крон 70% формують спільно дерева Betula pendula и B. pubescens. Досить чисельну домішку утворюють дерева Alnus incana, а також трапляються Fagus sylvatica, Populus tremula, Quercus robur, Padus avium. За домінантами такі фітоценози можна назвати сіровільховими березняками ожиново-осоково-орляковими – Betula pendula+Alnus incana–Rubus caesius–Carex brizoides+Pteridium aquilinum. Це багаті у флористичному відношенні рослинні угруповання. Вони містять щонайменше 12 деревних видів, 3 – чагарників, 4 – чагарничків та 89 – трав’янистих видів. Діагностичні види свідчать про приналежність таких угруповань до класу середньоєвропейських листяних лісів Querco-Fagetea. Водночас є підстави вважати їх близькими до атлантичних кислих оліготрофних і мезотрофних листяних лісів класу Quercetea robori-petraeae. Однак 12 діагностичних видів підтверджують належність цих угруповань до порядку Fagetalia sylvaticae, який представляє європейські мезофітні широколисті ліси. На рівні союзів рослинних угруповань чіткої асоційованості не виявлено. Більшість діагностичних видів досліджених фітоценозів свідчить про близькість флористичної композиції до угруповань асоціації Potentillo albae-Quercetum, яка представляє світлі субконтинентальні діброви.

Highlights

  • Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації

  • The problem of derivatives is relevant for the modern forest typology in the Carpathian region

  • We take into account both syntaxonomy generalizations of the Ukrainian scientists

Read more

Summary

Introduction

Лісові ландшафти місцевого низькогір’я протягом останніх 3–5 століть зазнали глибокої антропогенної трансформації. Більшість діагностичних видів досліджених фітоценозів свідчить про близькість флористичної композиції до угруповань асоціації Potentillo albae-Quercetum, яка представляє світлі субконтинентальні діброви. Most of the diagnostic species in phytocenoses under study indicate proximity of the floristic composition of the plants to association Potentillo albae-Quercetum which represents light subcontinental oak forest.

Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call