Abstract
Проаналізовано ретроспективу становлення, розвитку та реформування податкової системи України, яка поступово формувалася під впливом багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів у період незалежності. Автори намагалися вирішити важливу наукову проблему — з’ясувати особливості сучасного етапу еволюції податкової системи в Україні в контексті необхідності продовження ліберальної податкової реформи та врахування найкращого міжнародного досвіду реформаторської діяльності у сфері оподаткування. У результаті дослідження запропоновано авторську періодизацію розвитку податкової системи України на основі визначення сутнісних рис та особливостей кожного з етапів, а саме: формування вітчизняної податкової системи квазі-ліберального типу; формування жорсткої (репресивної) моделі податкової системи з елементами силового тиску; етапів удосконалення та подальшої інституціоналізації податкової системи України.Акцентується увага на суб’єктивно-психологічному вимірі теорії і практики оподаткування, вивчення якої було започатковано австрійською економічною традицією та поглиблено австрійською неоліберальною економічною теорією. З’ясовано, що врахування суб’єктивних оцінок платників податків щодо форм та способів оподаткування, стану адміністрування податків та інших суб’єктивних та індивідуалістичних факторів у практиці господарювання суттєво модифікує усталені підходи до побудови податкової системи і має посприяти відродженню суб’єктивістської традиції в економічній та фінансовій науках. Водночас вказується на конгруентності окремих елементів податкової реформи в Україні та країнах ЄС в контексті європейської інтеграції. Автори встановлюють ключову якісну особливість вітчизняної податкової системи — її квазі-ліберальність, розкривають зміст останніх змін в оподаткуванні та окреслюють подальші перспективи розвитку податкової системи в контексті неоліберальної теорії.
Highlights
Найбільший внесок до зведеного бюджету України наразі надходить від групи внутрішніх податків на товари і послуги — тобто від ПДВ та акцизних податків, сплата яких не зачіпає особистих інтересів індивіда та визнається більш прийнятною
4.Garnier, G., György, E., Heineken, K., Mathé, M., Puglisi, L., Ruà, S., Skonieczna, A
Summary
360 567,2 353 968,1 367 511,9 507 635,9 650 781,7 828 158,8 бюджету, млн грн Податкові надходження до ВВП, у %. Суттєве зниження ставки ЄСВ з 2016 року не призвело до значного скорочення податкового коефіцієнту, хоча частка ЄСВ у ВВП скоротилась з 9,3 % у 2015 році до 5,5 % у 2016 році, у 2017 році вона зросла до 6,1 % за рахунок розширення бази оподаткування, зокрема за рахунок оподаткування фізичних осіб-підприємців навіть за відсутності доходів. Дискусії щодо прогресивності/пропорційності податків, видів та форм податкових платежів, незмінності / рухливості податкової системи залишаються актуальними упродовж багатьох століть [9]. Що представники економіки пропозиції фактично опікувалися державними, а не приватними інтересами, керувалися тим, що результат податкових змін повинен бути нейтральним щодо доходів бюджету. Сплата акцизного податку або податку на додану вартість (як приклади податків на споживання) не передбачає втручання в особисте життя або вивчення джерел доходів, тому право особи на приватність в цілому не порушується. Найбільший внесок до зведеного бюджету України наразі надходить від групи внутрішніх податків на товари і послуги (розглянутих нами податків на споживання в неоліберальній термінології кінця ХХ ст.) — тобто від ПДВ та акцизних податків, сплата яких не зачіпає особистих інтересів індивіда та визнається більш прийнятною
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
More From: Financial and credit activity problems of theory and practice
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.