Артеріальна гіпертензія, синдром обструктивного апное сну та серцево-судинний ризик

Abstract

Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ) — провідний фактор ризику кардіальної та цереброваскулярної патології. Одним із патологічних станів, що часто співіснує з АГ та сприяє підвищенню серцево-судинного ризику таких хворих, є синдром обструктивного апное сну (СОАС). Мета роботи — оцінити фактори кардіометаболічного ризику хворих із АГ та СОАС. Матеріали і методи. Обстежено 185 пацієнтів з АГ (49,79 ± 0,80 року), серед яких 148 хворих з АГ та СОАС і 37 пацієнтів з АГ без порушень дихання під час сну (група контролю). Хворим проводились наступні обстеження: вимірювання зросту та маси тіла з розрахунком індексу маси тіла, вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, оцінка денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, сомнологічне обстеження, ехокардіографія, біохімічне дослідження, вимірювання центрального АТ та швидкості поширення пульсової хвилі. Результати. Пацієнти обох груп були співставними за віком, але хворі групи АГ та СОАС (середній індекс апное-гіпопное (ІАГ) — 38,08 ± 2,51 події/годину) мали достовірно більший індекс маси тіла — 35,23 ± ± 0,57 кг/м2 проти 30,57 ± 0,79 кг/м2 в групі контролю (р < 0,001), більшу частоту цукрового діабету ІІ типу — 16,9 % проти 2,0 % (р < 0,02), вищі рівні глюкози крові — 5,95 ± 0,12 ммоль/л проти 5,44 ± 0,14 ммоль/л (р = 0,045), сечової кислоти (СК) — 367,16 ± 8,45 мкмоль/л проти 329,79 ± ± 17,7 мкмоль/л (р = 0,048), більший індекс маси міокарда лівого шлуночка — 115,79 ± 2,39 г/м2 проти 104,64 ± 4,56 г/м2 (р = 0,035), вищий центральний систолічний АТ — 133,43 ± 1,67 мм рт.ст. проти 125,22 ± 3,41 мм рт.ст. (р = 0,027) та більшу швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу — 11,19 ± 0,20 м/с проти 10,10 ± 0,41 м/с (р = 0,014), ніж хворі групи контролю (ІАГ — 3,02 ± 0,25 події/годину). У хворих з АГ та СОАС рівень СК асоціювався з підвищенням систолічного АТ, причому у зв’язку з чоловічою статтю (r = 0,218; p = 0,013), вищим рівнем креатиніну плазми крові (r = 0,237, p = 0,007) і тригліцеридів (r = 0,237; p = 0,007), а також артеріальною жорсткістю, вираженою Aix75 (r = –0,270; p = 0,003). Висновки. Хворі з АГ та СОАС характеризувались достовірно більшою кількістю кардіометаболічних факторів ризику, через які реалізуються несприятливі впливи СОАС у хворих з АГ.