МОНЕТНО-РЕЧОВИЙ СКАРБ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ІХ СТОЛІТТЯ З ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

У статті зроблено опис нумізматичної частини монетно-речового скарбу, знайденого біля хутора Кобеляки Звенигородського району Черкаської області, а саме куфічних дирхемів, карбованих у період династії Аббасидів, кількістю 64 шт. Розглянуто можливі причини та шляхи потрапляння даного скарбу на територію Черкащини.Визначені дирхеми походять із семи регіонів ісламського світу:1) Магріб – 32 шт.; 2) Ірак – 14 шт.; 3) Джібал – 8 шт.; 4) Кавказ – 5 шт.; 5) Хорасан – 2 шт.; 6) Мавераннахр – 2 шт.; 7) Кірман – 1 шт. Найпізніші дати на монетах дають можливість віднести знайдений скарб, з урахуванням ще певного часу для його надходження на землі Середнього Подніпров’я, до першої половини-середини ІХ століття, що відповідає періоду існування Луки-Райковецької культури на Правобережжі Дніпра. Науковці вважають, що саме уличі, одне з «літописних племен», які згадуються у «Повісті времяних літ», залишили нам археологічні пам’ятки типу луки-райковецьких.Даний скарб унікальний для Черкаської області як за набором, так і за кількістю знайдених куфічних монет. На території області від періоду посилення слов’янських племен та формування Київської Русі більше знаходять візантійських монет, тоді як куфічні монети трапляються значно рідше. Знахідка даного монетно-речового скарбу може вказувати на шляхи поширення та використання куфічних монет. Дати карбування дирхемів, які були у скарбі, свідчать про їх надходження на Середнє Подніпров’я у першій половині-середині ІХ ст., ще до утворення давньоруської держави, центром якої стало місто Київ. Якщо на Лівобережжі торговельні шляхи, починаючи від VIII-IХ ст., на сьогодні визначені краще, то даний скарб разом з іншими знахідками куфічних монет на Черкащині та на теренах більш західних областей України може допомогти у визначенні таких торговельних шляхів і на Правобережжі та в Західній Україні.