Клініко-сонографічні показники як діагностичні критерії інфекційного мононуклеозу в дітей

L.A Ivanova,T.P Andriichuk,M.N Haras

doi:10.22141/2312-413x.2.11.2016.77664

L.A Ivanova, T.P Andriichuk + Show 1 more

Open Access

https://doi.org/10.22141/2312-413x.2.11.2016.77664

Copy DOI

Abstract

Актуальність. Значний поліморфізм клінічних проявів інфекційного мононуклеозу, поліорганність ураження, часта відсутність чітких клініко-параклічних критеріїв та відстроченість результатів доступних лабораторних тестів, а іноді і неможливість їх проведення утруднюють діагностику захворювання на догоспітальному етапі та при надходженні до стаціонару. Мета дослідження: оптимізувати діагностику та лікування інфекційного мононуклеозу в дітей шляхом вивчення сучасних особливостей перебігу та аналізу діагностичної цінності клінічних та інструментальних показників у верифікації захворювання. Матеріали та методи. На базі інфекційного боксованого відділення крапельних інфекцій КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Чернівці) обстежені 65 дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в період 2014–2015 рр., першу клінічну групу (І) сформували 42 дитини, заключний клінічний діагноз захворювання у яких верифіковано на підставі комплексу клініко-гематологічних критеріїв, до другої (ІІ) клінічної групи порівняння увійшли 23 дитини, хворі на серологічно підтверджений інфекційний мононуклеоз. За основними клінічними ознаками групи спостереження вірогідно не відрізнялися. Результати. Установлено, що для хворих на інфекційний мононуклеоз дітей характерні клінічні особливості, зокрема раптовий початок захворювання (у 93,8 %) із лихоманки, вищої за 37,5 °С (у 80 %), наявність ексудативного тонзиліту (у 81,6 %), підщелепної та шийної лімфаденопатії (у 90,7 %), утрудненого носового дихання (у 78,4 %) та гугнявості голосу (у 73,8 %). У підтвердженні інфекційного мононуклеозу Епштейна — Барр-вірусної етіології явища ексудативного тонзиліту та лімфаденопатії виявилися високочутливими (90 та 95 % відповідно), проте із значною часткою хибнопозитивних результатів. Висновок. Таким чином, з урахуванням недостатньої діагностичної цінності клініко-анамнестичних та сонографічних показників у виявленні інфекційного мононуклеозу Епштейна — Барр-вірусної етіології в дітей, що підтверджувалося низькими значеннями відношення правдоподібності та показників ризику, використання їх доцільне лише в комплексі.

Highlights

Introduction EpsteinBarr virus infection remains relevant and important medical and social problem, that caused worldwide pathogen prevalence, potential oncogenicity, increasingly wider range of pathological manifestations, the possibility of atypical course with prevalence of protracted and recurrent forms, the lack of specific treatment and prevention Significant polymorphism of clinical manifestations of infectious mononucleosis, variety of lesions, often a lack of clear criteria and belated laboratory and instrumental results, available laboratory tests, and, sometimes, impossible test execution, impede diagnosis of disease in pre-hospital period and on admission to hospital
The most common clinical syndrome was lymphadenopathy, which was recorded in 90,7% of the children cohort
More proportion of children with lymphadenopathy was in 2nd clinical group (95,6%), than in the 1st clinical group of patients (85,7%, рφ>0,05)

Summary

Introduction

Introduction EpsteinBarr virus infection remains relevant and important medical and social problem, that caused worldwide pathogen prevalence, potential oncogenicity, increasingly wider range of pathological manifestations, the possibility of atypical course with prevalence of protracted and recurrent forms, the lack of specific treatment and prevention Significant polymorphism of clinical manifestations of infectious mononucleosis, variety of lesions, often a lack of clear criteria and belated laboratory and instrumental results, available laboratory tests, and, sometimes, impossible test execution, impede diagnosis of disease in pre-hospital period and on admission to hospital. (4,6±0,5 days and 4,7±0,5 days in representatives of 1st and 2nd clinical groups, respectively, р>0,05). The most common clinical syndrome was lymphadenopathy, which was recorded in 90,7% of the children cohort.

Results

Conclusion