Поліпрагмазія у людей похилого віку: поширеність, наслідки та стратегія профілактики

Abstract

Похилий вік і процеси старіння часто пов’язані з багатьма супутніми захворюваннями, що потребують фармакологічного втручання та складних схем прийому препаратів. Старіння населення призводить до збільшення частоти хронічних захворювань і супутньої патології, що потребують одночасного прийому багатьох препаратів. Близько 80% людей похилого віку мають принаймні одне хронічне захворювання, і близько половини з них мають принаймні два (такі як серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, артрит і рак). Згідно з даними літератури, поширеність поліпрагмазії у всьому світі має широкий діапазон (від 5 до 78%) через різні визначення кількості прийнятих ліків (від 2 до 9). У більшості досліджень поліпрагмазія була більш поширеною серед жінок і людей похилого віку. Проведена низка багатоцентрових досліджень, щоб визначити термін поліпрагмазії та її поширеність серед населення похилого віку. Поліпрагмазія призводить до виникнення побічних явищ, може бути дуже небезпечною для людей похилого віку внаслідок змін всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення ліків із організму, що змінює фармакокінетику та фармакодинаміку різних ліків. Цей факт може призвести до побічних реакцій на лікарські засоби, лікарські взаємодії, невідповідності та зниження рівня прийому, погіршення самопочуття, високого ризику госпіталізації та іншим можливим реакціям. За останні десятиліття розроблено декілька настанов, що можуть допомогти сімейному лікарю запобігти поліпрагмазії у людей похилого віку. Оскільки призначення рецептів для цієї групи осіб є доволі складною процедурою, лікар загальної практики повинен балансувати між недостатнім і надмірним лікуванням, ризиками та перевагами. В підсумку необхідно більше перехресних клінічних досліджень і профілактичних втручань, що застосовуватимуться не лише до населення, яке вже зазнало поліпрагмазії, але й до загальної популяції.