Тривожність у предикторній структурі фрустраційних станів школярів різних вікових груп

Abstract

Статтю присвячено аналізу предикторної структури появи фрустраційних станів у школярів і значущості у цій структурі феномену тривожності, яка у роботі розглядається як потенційна детермінанта фрустраційних станів. Зазначено, що на сьогоднішній день ця проблема має виражений соціальний контекст, що яскраво проявляється в межах окремих соціальних груп, зокрема учнів шкіл, які є найвразливішими до негативного впливу постійних змін, що відбуваються в різних суспільних установах та інстанціях. Представлено результати експериментального дослідження рівня тривожності та її взаємозв’язку з фрустраційними реакціями учнів різних вікових груп (молодші школярі, підлітки, юнаки). На основі кількісно-якісного аналізу змісту шкал тесту шкільної тривожності констатовано якісне різноманіття переживання тривожних станів і страхів учнями різних вікових груп. Проаналізовано відмінності у ступенях вираження тривожності в учнів із різними профілями фрустраційного реагування. Установлено, що показники рівня тривожності у групі учнів із переважанням неконструктивних реакцій на фрустраційні ситуації є в рази вищими, ніж в учнів із переважанням конструктивних форм фрустраційного реагування. Представлено аналіз кореляційних зв’язків між шкалами фрустрації та тривожності, який показав наявність додатних кореляцій між найбільш неконструктивним поєднанням фрустраційних реакцій учнів (екстрапунітивно-самозахисними) та такими шкалами тесту тривожності, як переживання соціального стресу, загальна шкільна тривожність, страх ситуації перевірки знань і страх самовираження. Проаналізовано розподіл даних відповідно до факторного аналізу навантажень у профілях учнів різних вікових груп (молодші школярі, підлітки, юнаки).