Харчова поведінка та якість життя школярів старших класів м. Львова

Abstract

Актуальність. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента. Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я займає провідні позиції. Мета дослідження — вивчення особливостей способу життя, харчової поведінки школярів старших класів та їх впливу на основні показники якості життя. Матеріали та методи. Спосіб життя та харчову поведінку 80 здорових дітей віком 14–17 років було вивчено за допомогою анкети, що містила питання про сімейний анамнез, житлово-побутові умови, харчування та режим дня. Для оцінки основних параметрів якості життя було використано опитувальник MOS SF-36. Результати. Аналіз опитування показав, що 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва. Страви з риби в щоденному раціоні дітей наявні лише в 13,8 % випадків. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Виявлено високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 %). З’ясовано, що 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. Показники якості життя були вірогідно вищі за шкалою життєздатності в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день. У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і шкалою життєздатності. Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я. У дітей із тривалістю нічного сну 8 годин відзначена вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р < 0,05). Висновки. Раціон харчування сучасних школярів не відповідає встановленим нормативам. Це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Крім раціонального харчування, чинниками, що впливають на самопочуття та психоемоційний статус школярів, є дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оцінка якості життя є простим та інформативним методом комплексного вивчення стану здоров’я школярів і може бути рекомендована до широкого застосування в педіатрії.