Синдром надлишкового бактеріального росту в дітей, хворих на хронічний гастрит

Abstract

Актуальність. Однією з основних причин виникнення синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) може бути ахлоргідрія будь-якого походження. Дані про цю проблему суперечливі, ряд дослідників заперечують зв’язок тривалого прийому інгібіторів протонної помпи (ІПП) з розвитком СНБР. Мета. Вивчення клінічних проявів та оцінювання стану мікробіоценозу верхніх відділів тонкої кишки у дітей, хворих на хронічний гастрит (ХГ) зі зниженою кислотоутворюючою функцією шлунка. Матеріали та методи. Обстежено 65 дітей, хворих на ХГ, віком 7–18 років. Методи дослідження включали: езофагогастродуоденоскопію, щиткову біопсію слизової оболонки шлунка на H. рylori, pH-метрію; ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Морфологічні зміни слизової оболонки оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Для верифікації СНБР усім пацієнтам проводився водневий дихальний тест (ВДТ) із використанням аналізатора Gastrolyzer та навантаженням лактулозою. Результати представлялися: кількістю спостережень, середніми значеннями показників, їх стандартними відхиленнями та помилками (М ± m для р < 0,05), відносними частотами (%). Результати. Серед 65 обстежених дітей, хворих на ХГ, виділено 27 осіб, у яких встановлено зниження кислотоутворюючої функції шлунка; середній показник pH становив 4,7 ± 0,4. У 17 дітей, хворих на ХГ, виявлено гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР). В обох групах хворих домінували симптоми діареї і метеоризму, проте в групі пацієнтів із ГЕР на тлі прийому ІПП частота і вираженість симптомів наростала зі збільшенням тривалості терапії. Встановлено, що інфекція H. рylori реєструвалася у 42 (64,6 %) серед усіх дітей, хворих на ХГ. За результатами ВДТ у більше ніж третини (44,4 %) пацієнтів виявлено СНРБ. У дітей, хворих на ХГ у поєднанні з ГЕР, позитивний ВДТ зареєстровано у 41,1 %. Відзначено, що частота виявлення СНБР у цих пацієнтів збільшується зі збільшенням тривалості прийому ІПП. Висновки. У дітей, хворих на ХГ із пониженою кислотопродукувальною функцією шлунка та у хворих дітей із ГЕР, які тривалий час отримували ІПП, відзначається висока частота скарг, пов’язаних із розвитком СНБР. Наявність СНБР у пацієнтів із ХГ і пацієнтів, які тривалий час отримували ІПП, підтверджується результатами ВДТ (44,4 і 41,1 % відповідно).