Abstract

Інтенсивне забруднення середовища, що спостерігають упродовж останніх десятиліть, призводить до погіршення стану здоров’я сучасних школярів, які проживають на різних, за впливом факторів довкілля, територіях. Антропогенні навантаження призводять до більш інтенсивного використання адаптаційних можливостей організму. Особливо гостро реагує на впливи несприятливих чинників організм підлітків через незавершеність морфофункціонального розвитку. Індикатором функціонального стану організму дітей та підлітків є характеристика варіабельності серцевого ритму (ВСР). Серцевий ритм (СР) реагує на усі фактори довкілля, відображаючи процеси росту та розвитку організму упродовж онтогенезу. Це спричиняє потребу в більш досконалому вивченні ВСР, що є одним із доступних неінвазивних методів для визначення стану роботи серцево-судинної системи.Мета дослідження – з’ясувати особливості варіабельності серцевого ритму дітей підліткового віку з різних за екологічним навантаженням районів постійного проживання (на прикладі Волинської області).Матеріали і методи. Дослідження проведено на 200 обстежуваних підліткового віку, чоловічої статі, здорових, котрих поділили на територіальні групи: перша група – обстежувані контрольної групи (відносно екологічно чистий район), друга група – підлітки експериментальної групи (район із підвищеним антропогенним навантаженням). Запис варіабельності серцевого ритму (ВСР) здійснювали за допомогою портативного електрокардіографа “КардіоЛаб ВСР ”. Використано методи варіаційної статистики.Результати досліджень та їх обговорення. У процесі комплексного дослідження встановлено, що оцінка показників ВРС обстежуваних підліткового віку, котрі проживають на антропогенно забрудненій території, свідчить про зміщення вегетативного балансу в бік домінування симпатичного відділу автономної нервової системи. Тобто підвищений симпатичний тонус в обстежуваних під впливом антропогенного навантаження є напруженням регуляторних систем і мобілізацією функціональних резервів серцево-судинної системи. Тоді як підлітки відносно екологічно чистого району проживання характеризувались мінімальним напруженням систем регуляції й адаптації.Висновки. У підлітків, котрі проживають у відносно екологічно чистому районі, було підвищення щільності високочастотного спектра потужності ритму серця. Встановлено збільшення показника Мо та зниження VAR в обстежуваних відносно екологічно чистої території, що вказує на стабілізувальний ефект централізації управління ритмом серця, який зумовлений в основному ступенем активації парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. У підлітків з антропогенно забрудненого району виявлено зменшення SDDN , що свідчить про посилення симпатичної регуляції та зниження активності автономного контуру.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call