Реабілітація після ендопротезування хворих із тяжким типом дисплазії тазостегнового суглоба

Abstract

Вступ. Медична реабілітація являє собою комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення та розвиток фізіологічних функцій хворого, на виявлення та активацію компенсаторних можливостей його організму з метою забезпечення в подальшому умов для повернення хворого до активного способу життя. Основні вимоги до реабілітації — ранній початок, наступність, послідовність та чітке дотримання методичних вимог залежно від віку та стану пацієнта. Матеріали і методи. Матеріалом для даної роботи став аналіз результатів ендопротезування 50 хворих із дисплазією тазостегнового суглоба Crowe III, IV типу, яким виконано 63 ендопротезування тазостегнового суглоба, із них 13 хворим ендопротезування було виконано з обох сторін. З дисплазією Crowe III типу було 42 випадки і Crowe IV — 21 випадок. Серед оперованих пацієнтів було 45 (90 %) жінок і 5 (10 %) чоловіків. Оцінку результатів проводили за шкалою Harris. Результати і їх обговорення. Результати ендопротезування тазостегнового суглоба при тяжкій дисплазії спостерігалися в термін від 6 місяців до 12 років. Після ендопротезування при тривалому спостереженні отримано покращання стану тазостегнового суглоба в середньому до оперативного лікування з 41,7 ± 4,1 (незадовільний результат) до 84,6 ± 6,5 бала після операції у віддаленому періоді, що відповідало доброму стану тазостегнового суглоба за шкалою Harris. Висновки. Пацієнти після ендопротезування розпочинали ходьбу на другий-третій день після операції. Пацієнти, яким виконували ендопротезування із застосуванням безцементної та гібридної фіксації компонентів, ходили з навантаженням на оперовану кінцівку до 30 % ваги тіла та поступовим збільшенням тривалості ходьби. При ендопротезуванні із застосуванням цементної фіксації компонентів дозволяли навантажувати оперовану кінцівку до 80 %. Через 4–6 тижнів після операції пацієнти ходили без милиць, із повним навантаженням на кінцівку. Пацієнтам із тяжким типом дисплазії тазостегнового суглоба, яким виконували пластику покрівлі тазостегнової западини при ендопротезуванні, рекомендовано подовжувати реабілітацію до 16–24 тижнів після операції з обмеженням навантаження на оперовану кінцівку. Після рентгенологічного контролю й підтвердження перебудови трансплантата — ходити за допомогою палиці, а через 1–2 тижні без неї. Своєчасно проведена реабілітація в післяопераційному періоді дозволяє відновити силу м’язів і рухи в оперованому суглобі та повернути хворого до повноцінного способу життя.